|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 45729, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.117.105.16') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Михайло Нечитайло, 13-02-2018
|
Розливалось літо по скляних фужерах
На столах весільних біловерхих хмар,
І котилось сонце по небесних сферах,
Гублячи у листі променів нектар.
Я збирав те світло у свої долоні,
Ніс до тебе, мовби пригорщу суниць,
Разом з сонцем гладив золотисті скроні
І горнувся тихо до твоїх зіниць.
Бавились колоссям захмелілі трави,
З павутини струни десь точив павук,
І маленька бджілка, захотівши слави,
З квітів позбирала не нектар, а звук.
Між ромашок білих волошковим цвітом
Пригорнусь до тебе, як до жита світ,
Бо людина може стати всеньким світом,
Як у ній побачиш того світу цвіт.
Подорожник битий зирив тихо в небо,
Де метелик білий тріпотів крильми,
То не подорожник, я дививсь на тебе,
І як той метелик, вдвох літали ми.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
