Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Розливалось літо по скляних фужерах, автор: Михайло Нечитайло)

"біловерхих хмар" - сумнівне стикування, у космосі так не роблять.
"Ніс до тебе, мовби пригорщу суниць" - кому всередині потрібно прибрати, або в крайньому разі поставити після слова "мовби" - так не буде в цьому рядку ламатися ритм (чи як воно там називається).
"І горнувся тихо до твоїх зіниць" - реальніше горнутися було би до "сідниць", ну правда ж))
Увесь четвертий катрен - жонглювання словами перетворилося в останньому рядку на гру "наперстки" - щоб вгадати, що є де, приходиться математичні формули застосовувати, причинно-наслідкові зв'язки п'ятого порядку.
"І як той метелик, вдвох літали ми" - навіть якщо метелики з'єднаються в природній пристрасті та будуть літати по одній траєкторії, навіть і тоді таке порівняння дуже сумнівне: один метелик це один, а два - це два. Хіба що ви вдвох були верхи на тому метелику. Так можна.
Дякую за новий для мене образ, який поки що ховається у словах "Гублячи у листі променів нектар" - щось туманне, неясне, але точно є, картину намалював би (літо виноград по арці зверху крізь листя промені та такі що видно як від них наповнюється і лоза і грона), а як словами... обов'язково треба буде обтесати.
Загальне враження - добре, авторе, добре.
Отакий от рецензент із мене сьогодні.
Кажуть, що сьогодні зі святом треба вітати, то вітаю, але що робити мені, бідному, коли воно в мене кожного дня? У Вас, я підозрюю, теж.
І скільки це живих квітів закохані повбивають?
:-) Щєпкін

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.054734945297241 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати