Загубила осінь золоте чересло
У зими колючій білій пелені,
Лиш один листочок зберегла черешня
На вітрами злими студженій землі.
Лиш один листочок у хурделі хтивій
Майорить тремтливо, ніби прапорець,
Як злітали браття жовті та журливі,
Він лишивсь, не вірив, що теплу кінець.
Прикипів листочок ік черешні милій,
І тепер, як диво в сніговій імлі,
А можливо, також він хотів у вирій,
Тільки прив’язали в зиму чари злі.
І тепер, напевно, той листок щасливий,
Бо коли братове вже давно згнили,
Він ще майорить он змерзлий і тремтливий,
І його вітри ще в безвість не змели.
Знати б, що є щастям для твоєї долі,
Відійти завчасно з усіма у днях,
Чи тремтіти мерзлим на вітрах, на волі,
І чи справжня воля, мерзла на вітрах.
