Щоб мої слова всміхалися твоїм очам,
коли мене нема поруч.
Я б хотіла, щоб мої слова
нестримно кидалися зігрівати
твої крижані руки
(згубиш рукавиці - дістанеш із кишені слова,
теплі, лагідні,
старанно загорнені мною в папір)
і гаряче цілували твої вуста,
скуті сніжинками, спекою чи дощем.
Я б хотіла,
щоб вони розповідали тобі перед сном байки,
що народилися в білоруському фольклорі,
шепотіли вірші різними мовами,
що з'явились на світ у різних ерах літератури,
клалися поряд у ліжку,
спустілому через мою відсутність
і знову теплому через їхню тілесність.
Я б хотіла, щоб мої слова
співали тобі веселі мелодії,
коли раптом засумуєш,
щоб заривалися в тебе носом
і обдаровували пестощами,
різновимірними та різнопочуттєвими...
...щоб були мною, коли мене нема.
А поки що вони лише вчаться оживати,
пізнаючи кохання через тебе.
(с) https://vk.com/public82658206?w=wall-82658206_167
Переклад з білоруської мій / Пераклад мой
