Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2500
Творів: 45167
Рецензій: 88333

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія верлібр

Сяючі скалки

© Шон Маклех, 11-10-2015

                    «Святий Патрік вигнав з Ірландії змій,
                      але не зміг вигнати печаль із сердець ірландців.
                     Серце ірландця - прозоре, наче димок, що розвіює вітер,
                     крихке, як кристал.
                     Падіння імперії і загибель мільйонів людей залишать його байдужим,
                     але тремтіння листка на вітрі, крик диких гусей, або Місяць,
                     що ллє промені на мовчазну затоку,
                     можуть перетворити його в мільйони сяючих уламків.»
                                                                                                                (Робет Говард)

Край скляних сердець – Май Ео* –
Рівнина тисова,
Черства, сумна та інколи крісова,
Де камені танцюють колами
Свої танці шалених шаманів,
Де небо проколоте Круаханом
Не хоче крутитися-обертатися,
А тільки супиться і ображається
На цих танцюристів джиги,
Рудих швачок вітрил
Вітром зачесаних і розпатланих,
До гіркоти морем просолених
(А я то думав-гадав:
Чого ж вуста тамтешніх жінок
Гіркі та солоні**,
А ягоди на схилах черлені й солодкі,
А воно ж – тужлива пісня –
Та що серця розбиває на скалки,
А ми ті скалки – на дороги
Замість шутеру й бруківки –
Аби виблискували,
Коли ми світ за очі та цими дорогами,
Не вертаючись, не вертаючись)
А то вітер – у волинку хмар –
Така от музика,
А от хвилі – сірі до обрію –
Йди блукай, яко посуху,
Чи то під з вітрилом-крилом
У тумані птахом – пощезни,
А от вівці – кучеряві й зажурені –
Йди проповідуй.
Бехзхатько вічний –
Ірландець з Рівнини Тисової
З клану О’Ґара...

Заувага:
* - та ніяка вона не тисова (нині), і ніяка не рівнина, просто земля сумна та тверда. Камені там на надгробки добрі – що правда, то правда... Не тільки для мурів замкових і кляшторів – не тільки...

Ще заувага:
** - а жінки там всі руді і всі відьми. А якщо не відьми, то такі як Грайне Ні Майле (GráinneNí Mháille). Особливо на острові Олен Акла.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Презентація відбулась

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Олександр Ман, 12-10-2015

[ Без назви ]

© Артур Сіренко, 11-10-2015
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.87907290458679 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Анжела Дакворт «Крок за кроком». Чому талант не тотожний успіхові?
Генії — перша асоціація з людьми, які стали успішними завдяки своєму таланту. «Крок за кроком» доводить, …
«Денний звук»: реально про нереальне
Пам’ятаєте клубок ниток із бабусиного кошика, що так і просить його розплутати? Цей клубок нагадує мандрівку …
Лі Бардуґо «Королівство шахраїв»: продовження історії про благородних злодіїв
Після виходу «Шістки воронів» — першої книги дилогії «Кеттердам» — стало зрозуміло, що читачам варто …
Що «Занепад влади» означає для нас і влади?
Ми звикли вважати владу і систему чимось ворожим людині. У цьому нас переконують історичні факти, твори …