Хвилюючи легких спідниць блакить,
Спішіть газоном під склепіння школи,
Але замшілих вчителів глаголи
В голівки не беріть.
Волосся підхопивши обідком,
Зважайте на майбутнє швидкоплинне
Не більше ніж пташки співочі сині
Над пишним моріжком.
Блакитні панни, доки є краса,
Втішайтесь з неї... Я ж піду герольдом
Повістувати по світах, що врода -
Минуща, мов роса.
…Є жінка - ми знайомі довгий час;
Язик колючий, настрій у мінорі,
Блакитний погляд зблякнув і пригас.
Але якби вернутися в учора -
Із нею б не зрівнялась жодна з вас.
John Crowe Ransom
Blue Girls
Twirling your blue skirts, travelling the sward
Under the towers of your seminary,
Go listen to your teachers old and contrary
Without believing a word.
Tie the white fillets then about your hair
And think no more of what will come to pass
Than bluebirds that go walking on the grass
And chattering on the air.
Practice your beauty, blue girls, before it fail;
And I will cry with my loud lips and publish
Beauty which all our power shall never establish,
It is so frail.
For I could tell you a story which is true;
I know a woman with a terrible tongue,
Blear eyes fallen from blue,
All her perfections tarnished -- yet it is not long
Since she was lovelier than any of you.
