Людей вже не один мільйон.
Одне Мене бентежить (й вас):
Коли Ми з Вами помремо,
Що з ними станеться без Нас?
Радіємо з чужих невдач та плям,
Вклоняємося рангам та щаблям.
Та жде на нас Останній Департамент,
Де наша дурість не поможе нам.
Страх, Пристрасть, Зиск - все зійде нанівець,
Коли нагряне невмолимий Жнець.
І жінка, і обов’язок безсилі
Хоча б на мить відстрочити кінець.
Урльоп останній нам не відмінить,
Триватиме він Вічність, а не мить.
Не Казначейство видасть нам червінці -
Обсипле цвинтар золотава цвіть.
Отримавши останній Вічний Пост,
В тісному офісі, де не змінити поз,
Сміт з Брауном припинять суперечки,
Окрему Думку не напише Джонс.
Хто був Стовпом, що підпирає Суд ,
Межи колон тепер той персть і бруд;
А Хто писав про добрива фосфатні,
Той перевірить на собі свій Труд.
Йдемо вслід тим, кого і слід загув.
Ви, Ті, хто Є, зайдіть до Тих, хто Був,
А там - гробар надгробки вкрав на жорна,
Й щипають кози цвинтарну траву.
Разючий вітер, куля навмання,
Ковток води, раптовий шал коня -
І доповідач змовкне на півслові,
Вахляр завмре, і згасне світло дня.
Відставка неминуче настає.
Найнезамінніші! Повірте, так і є:
Сто кандидатів явить день прийдешній
На Ваше місце. Також на Моє.
Оригінал:
THE LAST DEPARTMENT
Twelve hundred million men are spread
About this Earth, and I and you
Wonder, when You and I are dead,
"What will those luckless millions do?"
None whole or clean," we cry, "or free from stain
Of favour." Wait awhile, till we attain
The Last Department where nor fraud nor fools,
Nor grade nor greed, shall trouble us again.
Fear, Favour, or Affection—what are these
To the grim Head who claims our services?
I never knew a wife or interest yet
Delay that pukka step, miscalled "decease";
When leave, long overdue, none can deny;
When idleness of all Eternity
Becomes our furlough, and the marigold
Our thriftless, bullion-minting Treasury
Transferred to the Eternal Settlement,
Each in his strait, wood-scantled office pent,
No longer Brown reverses Smith's appeals,
Or Jones records his Minute of Dissent.
And One, long since a pillar of the Court,
As mud between the beams thereof is wrought;
And One who wrote on phosphates for the crops
Is subject-matter of his own Report.
These be the glorious ends whereto we pass—
Let Him who Is, go call on Him who Was;
And He shall see the mallie steals the slab
For currie-grinder, and for goats the grass.
A breath of wind, a Border bullet's flight,
A draught of water, or a horse's fright—
The droning of the fat Sheristadar
Ceases, the punkah stops, and falls the night
For you or Me. Do those who live decline
The step that offers, or their work resign?
Trust me, Today's Most Indispensables,
Five hundred men can take your place or mine.
