Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2465
Творів: 44251
Рецензій: 86410

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Річкові балади

Деревієва пані

© Ніка Новікова, 28-08-2013
                                            –1–
Не розгойдуй цю річку, бо птаха води не нап’ється.
Розходилася, дика, спідницями зміряла берег.
Чорні губи вечірні – то спрага, а плечі – фортеця.
Розрослася руками по травах, як туга чи терен.

Ця ріка не німа. Все запитане відповідь знайде.
Ця ріка не жива. Чи поверне украдене – хтозна.
Будеш плакати – тінь її в тіло розбурхане зайде.
Будеш кликати – човен його перекинеться в лозах.

Клени били на сполох, і тіні приходили рано.
Жінка чорної масті чекала, і руки біліли.
Темрявіло, хололо, в очах розпускалася брама,
ніби довга коса, ніби довго не торкане тіло.

Там, за брамою, човен, чаклунко, чорнявко, чорнице.
Там, за першою – другий, за смертю – коханий, чи просто
той, що серце забрав, бо наснився. І ще раз насниться.
Той, що більше не знає тебе, але знає пророцтво.


                                            –2–
Тінь – ім’я йому.
Там, де ступає він – робиться чорно.
Звірі знають – це він за щокою народжує зиму.
Він приходить надвечір, у серце спускаєть горлом;
Він кохає так люто, що – вір мені – краще би кинув.

Він кохає так чорно, що порох лягає на трави.
Те шаління і нищить його, і оживлює знову.
Ти не жінка йому, ти – дорога, залізо і гравій.
Він – це видих опісля плачу, він – це вдих перед словом.

Деревієм тебе називали лисиці і сови;
Деревієм росла із долоні його, через груди.
Серед ночі ішла заклинала чотири підкови,
бо на ранок він піде. Тож хай собі ходить по колу!
А надвечір вертається знову до тебе. І буде.


                                            –3–
Не розгойдуй цю річку, що зветься не повінь, а пам'ять.
Він пішов, а дорога забрала і спокій, і тугу.
Там, на березі річки, де птах перекинувся в камінь,
Вирвав стебла з долоні одним байдужіючим рухом.

Бережина, що пізніх мандрівців веде в трясовинння,
мовчазна. Ви провійте їй душу, вітри, ви провійте!
Деревієва пані там править. Де зронить пір'їну –
зійде туга кущем, срібне дерево реготом зійде.

Не торкайся кущів і дерев, і стежину не плутай.
Хай лютує (любов – її кат) Деревієва пані.
Хай проходить крізь тіло, неначе смертельна отрута.
Чоний лицар не знищить її деревієві пута,
Чорна пані не знищить його деревієві пута.
Біла птаха (що знищить) за мить перекинеться в камінь.

Він кохатиме чорно, вона виглядатиме човен.
Деревій-деревино, кущівно моя, домовино,
До ріки чи рукою подати, чи вигнутись спиною,
До води доповзти, дотягти тебе, фурію, силою...

Він тікатиме знову. Вона проростатиме знову.
Поки чорне по чорному виведе врешті до білого.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Безталанний, 29-08-2013

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Той, що греблі рве, 29-08-2013
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.23984599113464 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Огляд роману Сергія Жадана «Інтернат»
Сергій Жадан написав роман, на який чекали три роки. Чекали хоч і з нетерпінням, проте мовчки. Чекали …
10 рекомендацій із книги «Самостійна дитина, або як стати „Лінивою мамою“»
Одним із найбільших страхів майже кожної матусі є страх, що її назвуть «лінивою мамою». Проте можна …
Між двох вогнів: Огляд нової книги Світлани Талан
Новий роман письменниці Світлани Талан цілком виправдовує свою назву — «Ракурс», оскільки пропонує читачеві …
Огляд роману «Тіні наших побачень» Івана Байдака
Українського читача ХХІ століття непросто здивувати: книжку можна знайти на будь-який смак. Та літературної …