З'їдає місто звуки кроків.
В бетонній постаті високій
зникають. Може, і – останні.
Їх поневолив гарний камінь,
зручний, обтесаний умінням.
А он... І он! Гігантські тіні
порозляглися на обличчі
Землі, що свій тягар не лічить.
З'їдає місто звуки кроків...
Червоним запиває соком.
І душить сонця світлограї.
Але не всі. Он, ще сіяє...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design