Ключі, книжки, монети і тростина,
ЗамкИ і нерозбірливі нотатки,
Що їх уже не встигнуть прочитати
За дні, які судились; пелюстина
Між сторінками, карти, шахівниця,
І призабутий незабутній вечір,
Свічадо, що йому світанок сниться
У відблисках зорі. Усі ці речі,
Такі знайомі. Скільки їх довкола!
Пороги, цвяхи, келихи і дзбани –
Незрячі, безголосі, недріманні,
Що служать нам, не зрадивши ніколи!
Забудуть нас – вони живуть тривало,
Й не відають, що нас давно не стало.
