Хто жив і вмер трагічно, той і справді був поет,
Є точний термін в поетичній сфері:
Один на цифрі двадцять шість ступив під пістолет,
А інший - під петлю́ у "Англетері".
А в тридцять три Христос казав - а він був теж поет:
"Не вбий!" Уб'єш – знайду, мовляв, і в чумі...
Христу в долоні вбили цвях, щоб зразу збити влет,
Щоб не писав і щоби менше думав.
Почую цифру тридцять сім – протвережу́сь я вмить,
І зараз - наче холодом війнуло:
Під цифру цю і Пушкін підгадав в дуелі смерть
Й ліг Маяковський скронею на дуло.
Зупинимось на цифрі тридцять сім! Підступний Бог -
Питання Він поставив просто ру́ба.
Лягли на цьому рубежі і Байрон, і Рембо,
А нинішні не врізали ще дуба.
Дуель не відбула́ся ще, та це не новина,
А в тридцять три розп'я́ли, та не сильно,
А в тридцять сім - не кров, та що там кров! - і сивина
Запороши́ла скроні неухильно.
Слабо́ стрілятися?! У п'яти, мо', втекла душа?!
Терпіння, психопати і кликуші!
Поети ходять п'ятками по лезах у ножа
Й собі до крові ріжуть босі душі!
В кінцівці слова "довгошиїй" мов літери дві "і".
"Поета вкороти!" - це ж очевидно.
Ножем у нього - та щасливий він і на вістрі,
Зарізаний за те, що неугодний.
Шкодую вас, прихильники фатальних дат і цифр, -
Потомлених, як в шейха у гаремі!
Життя-бо термін збільшився - то, може, і оцих
Ще не кінець поетів - не на темі!
28.10.2011 р.
Оригінал:
В. Высоцкий "О фатальных датах и цифрах (Моим друзьям — поэтам)"
Кто кончил жизнь трагически, тот истинный поэт,
А если в точный срок, так в полной мере:
На цифре 26 один шагнул под пистолет,
Другой же — в петлю слазил в "Англетере".
А в тридцать три Христу — он был поэт, он говорил:
"Да не убий!" Убьёшь — везде найду, мол...
Но — гвозди ему в руки, чтоб чего не сотворил,
Чтоб не писал и чтобы меньше думал.
С меня при цифре 37 в момент слетает хмель.
Вот и сейчас — как холодом подуло:
Под эту цифру Пушкин подгадал себе дуэль
И Маяковский лёг виском на дуло.
Задержимся на цифре 37! Коварен Бог —
Ребром вопрос поставил: или — или!
На этом рубеже легли и Байрон, и Рембо,
А нынешние как-то проскочили.
Дуэль не состоялась или перенесена,
А в тридцать три распяли, но не сильно,
А в тридцать семь — не кровь, да что там кровь! — и седина
Испачкала виски не так обильно.
Слабо стреляться?! В пятки, мол, давно ушла душа?!
Терпенье, психопаты и кликуши!
Поэты ходят пятками по лезвию ножа
И режут в кровь свои босые души!
На слово "длинношеее" в конце пришлось три "е".
"Укоротить поэта!" — вывод ясен.
И нож в него — но счастлив он висеть на острие,
Зарезанный за то, что был опасен!
Жалею вас, приверженцы фатальных дат и цифр, —
Томитесь, как наложницы в гареме!
Срок жизни увеличился — и, может быть, концы
Поэтов отодвинулись на время!
