Мокре та веселе зрання
Голубів годує давнє
Місто те.
Забруковані цок-цоки -
Пань, панянок дрібні кроки -
Міста день.
Легковажне і мінливе,
Мов його коханка-злива,
Місто се.
Жмут байок – в одній кишені,
В іншій – кави добра жменя.
Місто жде.
Любі гості? То привітно
Сонечком сяйне пресвітле
Місто-кнез.
Вражі зайди? Переграє
Елегантно в покер грандів
Місто-блеф.
А скарби – це рідним дітям:
Мур поваги й волі вітер.
Місто-крез!
- Крез?! Бідак у древніх лахах!
- Ні... Закуте в щастя лати
Місто-лев!
___________________________
Кнез - спільнослов"янське, що означає "князь", "вождь"
