Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2557
Творів: 46395
Рецензій: 90553

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

вокзальне

© Ірина Новіцька, 03-01-2011
1.
залишена всім лихам на поталу
(буттю круті звороти притаманні)
ти знов бредеш наосліп до вокзалу
одним-одна
їжаченя в тумані
дороги
східно-західні транзити
бабуньки змерзлі на торбах і тюках
ти знову це повинна пережити
відмріяти
відкорчитися в муках
все збудеться як мовлено в писанні
ховай долоні в мокрі рукавчата
бо доля навіть сидячи на санях
тебе таки не стомиться повчати
молися про шляхи безперешкодні
губися в заметілей круговерті
аж поки із дев’ятої безодні
кінець кінцем добудешся поверхні

2.
все у житті можна зняти, крім цього пристріту.
воду відьмацького дзеркала днем скаламучено.
ми із тобою – такі дистанційні пристрої,
ми себе досі навіть на відстані мучимо.
відстань приблизна – немов між газетними шпальтами,
душами зближені – майже на рівні дотику:
щоки, постирані мокрими пальцями,
прояви пафосу блідо-нудотного.
вибач, мій милий,
така вже у мене місія:
кидати сірку в тремтяче вогненне озеро,
недосипати
ближче до повного місяця
і розряджатися
блискавками-неврозами, -
перетягати, як ковдру, на себе демона,
щиро вважаючи: я, як сильніша, виживу…
де мені з ним боротися, боже, де мені,
хто тепер з мене цю вічну недугу вижене?
все, що лишається:
вирвавшись потягом з часу і простору,
з обрію, що оточив півкільцем-підковою,
я запалюю свічку.
вроки знімати просто.
душу комусь лікую,
собі – заспокоюю

3.
скласти речі в посилку,
писати і дерти якусь записку,
зняти залишки виплат
з рахунку в місцевому банку
і ревти на столі, в передпліччя запорпавшись писком,
мов собака у будці, наче солдат у підбитому танку,
а на ранок заведено й тупо вставати з ліжка,
закидатись сніданком і волочитись на потяг, -
я, напевно, з такого життя набагато зліша,
ніж була дотепер і, надіюся, буду потім,
коли якось та вляжеться складанка-нескладуха,
елементи якої розкидані десь світами,
але треба набратись терпіння і сили духу,
і пливти на крижині часу, що звільна тане;
день за днем, як черговий дубль, – увага, знято…
бути в світі. бути мамою для мамонтяти.




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 6

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Аня Хромова, 12-01-2011

Не можу сказати, що

© Nina, 09-01-2011

бути в світі

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Лариса Іллюк, 05-01-2011

Оголені нерви

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Наталка Ліщинська, 04-01-2011

...наче солдат у підбитому танку...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 03-01-2011

Весь світ вокзал і ми в нім пасажири...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ганзенко Олексій, 03-01-2011

емоція майже тактильна

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Ніка Новікова, 03-01-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.47976207733154 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …