На рибах і зорях
Гойдає шаланду:
Три греки Одесі
Везуть контрабанду.
На правому борті,
Де прірва відкрилась,
Янакі, Ставракі,
Тато Сатирос.
А вітер як фукне,
Неначе у герці,
Як хвилею жахне
Оглушно під денце,
Щоб цвяшки дзвеніли,
Щоб щогла гуділа:
«Ай, важне діло! Ай, добре діло!»
Щоб зорі закрапали
Купу наживи:
Коньяк, панчохи,
Презервативи…
До півночі йде –
Небезпечна година. -
Три прикордонники,
Мла й хитанина.
Три прикордонники,
Вітер в анфас,
Три револьвери,
Моторний баркас…
Три прикордонники!
Злодій в дозорі!
Киньте баркас
До Понтійського моря,
Щоб під кормою
Ревло та дудніло:
«Ай, важне діло!
Ай, добре діло!»
Щоби у трубах,
В ребра і гвинт,
Віттовим танцем
Рушив бензин.
Ось так би й мені
У летючій пітьмі
Їжачити вус
На хитливій кормі,
Вгорі над бугшпритом
Дивитись на зірку,
Складати язик
В чорноморську говірку,
Та чути крізь вітер,
Гіркий та співочий,
Як поруч дозорний
Двигун торохкоче!!!
Чи, може, вірніше,
Навівши наган,
За злодієм гнатись
крізь ніч і туман…
І чуяти вітер,
Що плине по жилах,
Так само як линуть
Зірками вітрила….
І раптом зненацька
Зустріти в пітьмі
Вусатого грека
На чорній кормі…
Шумуй же по жилах
І аж через край,
Шаленство юначе,
І спину не знай!
Щоб кров людська сипалась
Зорями всюди,
Щоб пострілом рватися
Всесвіту в груди,
Щоб хвилі нестямні
Пускалися в спів,
Щоб їм вторувати,
Не тямлячи слів,
Горлати задихано
В ніч неозору:
«Ай, ти, Чорне море,
Найкраще ти море..!»
Оригінал:
КОНТРАБАНДИСТЫ
По рыбам, по звездам
Проносит шаланду:
Три грека в Одессу
Везут контрабанду.
На правом борту,
Что над пропастью вырос:
Янаки, Ставраки,
Папа Сатырос.
А ветер как гикнет,
Как мимо просвищет,
Как двинет барашком
Под звонкое днище,
Чтоб гвозди звенели,
Чтоб мачта гудела:
"Доброе дело! Хорошее дело!"
Чтоб звезды обрызгали
Груду наживы:
Коньяк, чулки
И презервативы...
Двенадцатый час -
Осторожное время.
Три пограничника,
Ветер и темень.
Три пограничника,
Шестеро глаз -
Шестеро глаз
Да моторный баркас...
Три пограничника!
Вор на дозоре!
Бросьте баркас
В басурманское море,
Чтобы вода
Под кормой загудела:
"Доброе дело!
Хорошее дело!"
Чтобы по трубам,
В ребра и винт,
Виттовой пляской
Двинул бензин.
Вот так бы и мне
В налетающей тьме
Усы раздувать,
Развалясь на корме,
Да видеть звезду
Над бугшпритом склоненным,
Да голос ломать
Черноморским жаргоном,
Да слушать сквозь ветер,
Холодный и горький,
Мотора дозорного
Скороговорки!
Иль правильней, может,
Сжимая наган,
За вором следить,
Уходящим в туман...
Да ветер почуять,
Скользящий по жилам,
Вослед парусам,
Что летят по светилам...
И вдруг неожиданно
Встретить во тьме
Усатого грека
На черной корме...
Так бей же по жилам,
Кидайся в края,
Бездомная молодость,
Ярость моя!
Чтоб звездами сыпалась
Кровь человечья,
Чтоб выстрелом рваться
Вселенной навстречу,
Чтоб волн запевал
Оголтелый народ,
Чтоб злобная песня
Коверкала рот,-
И петь, задыхаясь,
На страшном просторе:
