|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 21593, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.118.119.77') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Поезії
|
|
|
| © Володимир Сірий, 02-03-2010
|
У медалях старенький кітель
Вік сумує на вішаку,
Хлором випалено кілька літер,
Кілька цифр у наступнім рядку:
В / ч: дев’ять - дванадцять - тридцять.
Хімвійська. Радіоінженер.
З кадру в рамочці на полиці
Усміхається офіцер.
Кожен рік двадцять шостого квітня
Літня жінка, немов трофей,
Витягає із шафи кітель
І притулює до грудей.
Син єдиний пішов навіки
За околиці неба ген
У компанії чоловічій,
Процідивши життям рентген.
По відході його посмертно
Кітель кілька прийняв відзнак.
- Мій синочку, озвись, де тепер ти?...
Аж здригнувсь од тих слів вішак.
Тишина. Чути стук у скронях.
Йдуть секунди, як вартові
В небеса, крізь відчуження зону,
Аж туди, де й по смерті живі.
Знов повішає жіночка кітель
За святі половинки дверей.
О який ти важкий, білий світе,
Матерям, що ховають дітей.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
