Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2562
Творів: 46538
Рецензій: 90815

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Оповідання

Амстердам

© Михайло Карповий, 24-01-2010
На вулиці червних ліхтарів в старому, як легенда, Амстердамі я даму найпрекраснішу узрів і заімпонував, здається, дамі.

І, a propos, про себе пару слів: я вмію жіночкам імпонувати, бо в шістдесят іще не полисів, і, попри вік, не імпотентуватий. Останнім в особливості горжусь, що борода нехай у мене сива, та все-таки на дещо я годжусь і в дечому іще присутня сила. Воно не те, звичайно, як раніш, коли щоночі, і щодня, і знову я так гуляв, що, думаю, мені на тому світі заздрив Казанова. Бо час бере своє: болить нога – це, бачите, гостець. Втрачаю пам’ять. І зір, і слух...

Про що це я?.. Ага! Сподобався я в Амстердамі панні на вулиці червоних ліхтарів. Вона тоді вітрину протирала, і повногубик усміх говорив, що панна є богинею оралу; і кожен рух при протиранні скла, що, наче від напруження, потіло, мені сигнали надпотужні слав про те, яке розкішне в неї тіло: великий бюст, і талія тонка, і довгі ноги. Прошу не судити, але коли стрічається така, то просто необхідно засадити.

Я увійшов в приміщення. Вона мене грайливо обняла за плечі. Я привітався просто: „хує нах” (по-нашому це буде „добрий вечір”). На мить від неї відвернувся вбік таблетку проковтнути чудодійну, бо все-таки поважний маю вік. А потім ми домовились про ціну. Деталі опускаються, які бувають, коли пан і пані разом.

Та серце надривалося, як кінь, і не змогло подужати орґазм. Не ваша в тому, панночко, вина, що кінь втомився скачкою дурною! Коли мене ховали, то вона ішла, печально-світла, за труною, і я ішов за нею – вже як дух, і бачив, як тоді вона тремтіла і плакала, коли у землю-пух моє загробле опускали тіло.

Та я не зник, не стих, не відгорів, і я для існування маю привід: на вулицю червоних ліхтарів приходжу я частесенько – як привид. Дивлюсь на неї – там же, за вікном, яке завжди помите бездоганно. Вікно тепер оздоблене вінком на згадку про щасливця-дідугана, який тут був.

Який лишився тут.

Від Амстелю травневий вітер віє. Тюльпани над дорогами цвітуть.

Щасливо усміхаються повії.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 14

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Кіра, 06-03-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Тед Лещак, 13-02-2010

Плюспіццот!

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Діма Княжич, 09-02-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Olga, 01-02-2010

12 балів

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Анжела Левченко, 30-01-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 8 відгуків
© Росткович Олег, 30-01-2010

ВАВ!!!! Аплодую!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Уляна Галич (Консуело), 29-01-2010

Тюльпано над дорогами цвітуть

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Василь Тибель, 27-01-2010

Весела та повчальна історія

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Поціновувач тонкого гумору, 26-01-2010

:)))

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Зоряна Львів, 25-01-2010

+1

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Дана Рудик, 25-01-2010

„хує нах”, Мішо!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Tatchyn, 25-01-2010

Ви - неперевершені

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Академія, 25-01-2010

Нет повести печальнее на свете...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Сталева Кицька Panzervaffe, 25-01-2010

Читайте

© Надія, 25-01-2010

плагіат

На цю рецензію користувачі залишили 7 відгуків
© Винищувач плагіату, 25-01-2010

Неперевершений поетичний гумор:)))

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Ніка Нікалео / Veronica, 25-01-2010

Віртуозно

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Юлія-Ванда Мусаковська, 25-01-2010

Вікно тепер оздоблене вінком на згадку про щасливця-дідугана

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 25-01-2010

Просто бомба!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© NATALKA DOLIAK, 25-01-2010

Чорний гумор, ще й в своєрідній манері.

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Наталка Ліщинська, 25-01-2010

Вікові відхилення, то - діагноз...

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Никодим, 25-01-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 1.0975570678711 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …