Абініція (від лат Ab initio – з початку) – вірш, який складений за заданими початковими складами (на відміну від буриме, де задані рими-закінчення).
Умови конкурсу:
1.Вірш повинен мати 8 рядків, кожен з яких розпочинається складом-назвою музичних нот, одна із нот може повторитися. Розміщення по порядку нот не обов’язкове. Ноту «Соль» можна вживати без «ь», а замість «Фа» - дозволяється «Хва» (враховуючи особливості української вимови).
2.Пропозиції подаються у вигляді рецензій, я переноситиму їх до основного тексту.
3.Термін подачі 5 днів до 8 січня включно, 9 січня прошу надіслати у відгуках трьох, на думку учасників, переможців - номери тих абініцій, які могли б зайняти перше, друге та третє місце. 10 січня я оголошу переможця. Побажання щодо переможців буду враховувати.
4. Приз – за узгодженням з переможцями (3 книги).
5. Назви нот (хто не знає): «до», «ре», «мі», «фа», «соль», «ля», «сі».
Приклад Абініції (поза конкурсом – моє авторство):
Доріг багато є, і лиш одна – до тебе,
Ретельно поміж інших я дорогу вимрію,
Між тих доріг одну, яку покаже лебідь,
Фарватером весни вертаючись із вирію.
Сольфеджіо весни птахи нам викладають,
Лягають їх пісні, мов пелюстки навіяні;
Сідають ті птахи, куди – не відгадаю…
Доріг багато є, та лиш одна – омріяна.
А ось і перша ластівка, яку випустив:
Абініція №1 Автор П.Залєвський. За першопрохідність +1 бал.
Дорогою далекою
Реве-гуде мотор,
Мій скут не знає спокою
Фактично - метеор!
Солідна машинерія,
Ляп – гупає в кювет,
Сідок – оце містерія! –
Допхає драндулет...
Абініція №2 Автор О.Яблонська
Ранок у зливу
Досхочу наливались померанці,
Регочучи до Сонця вранці,
Мімозу присоромили цнотливу.
Хвалилися пікантно помідори,
Солдатами записані учора,
Лящали жаби попід зливу.
Сідали чаплі в чисту річку.
Досхочу наливалися порічки...
Абініція №3 Автор В.Шляхтич
Добре, коли грають
Рефрен спочатку.
Міністрам міняють
Фальшиву печатку.
Сольовий в короні
Лякає народ.
Сідає на троні,
Добившись вигод.
Абініція №4 Автор О.Малинська
На розпутті
Довершеність вітру. Мереживо з марень
Міліє від млості мигдальної люті,
Фатальність вивчають дівчатка з лікарень -
Січневі застуди. Причина - невзуті.
Ревнивець приблудний, розхристаний вітер
Лялькові хатинки обгризлі, забуті,
Солодкі спокуси, склянки і Юпітер
Міняє на віскі й дівчат на розпутті.
Абініція №5 Автор Зоряна.
Пісня Сольвейг.
До тебе думки мої линуть щодня і щомиті,
Ревниво на сонце дивлюся - бо сяє тобі.
Мінорними звуками білі узгір’я повиті,
Фатальні плітки розкрадають по скалці рубін.
Сольвейг онде сумно співає, невже ти не чуєш?
Лякається промінь – невмисно до серця діткнув…
Сідлай бо коня, і не згадуй анатеми всує -
Долаючи скелі, Сольвейг обіймає весну.
Абініція №6 Автор Дара
Народження Божича
Дощ зі снігу шепоче на вушко тихенько зимі:
«Сірі сни тобі сняться, нудні павутинові сни».
Мітять землю лілейну останні з калини коралі
Фату кине завія у полум'я Дани-води*.
Солод меду куті торкнеться устами спокус.
Регіт зір, злодій-вітер тихесенько місяць вкраде.
Ляжуть страви дванацять на білий святочний обрус.
Добрий ранок, Колядо**! Ти - Сонце моє молоде.
Пиміттка:
*Дана – язичницька богиня, покровителька води, її народження святкується взимку.
**Божич-Коляда – язичницький Бог молодого нового Сонця.
Абініція №7 Автор Г.Михайловська
Колядують
«Добрий вечір тобі, пане господарю» -
Рефрен чи зачин? – та не в тому річ.
Містично спів злітає аж під хмари,
Хвалою осіняє диво-ніч.
Сольвентом розчиняє млу досвітню,
Ляпіс-лазур, сапфіри сіє скрізь.
Сім нот лише – а небосхил мов квітне,
До літа повернув Чумацький Віз.
Абініція №8 Автор М.Мисковець
До далеких світів кораблі вирушають космічні
Реактивні ревуть двигуни децибелами мрій
Міріади зірок маяками розкидала вічність
Фантастичні світи для збереження наших надій
Соленоїди гонять адрони спіралями часу
Ляжуть в теку доведення всіх світових теорем
Сірим попелом вкриті вершини Олімпу й Парнасу
До далеких світів ми тікаєм від власних проблем
Абініція №9 Автор В.Сірий
Кар’єр(а) .
Долото візьму і млот* потужний,
Ремесло Франкове – це талан,
Мій удар хоча й не сильний дуже, -
Факт , проте, що я настирний пан .
Сольові потоки з лоба в очі,
Ляк хіба поету ця печаль?...
(Сірий Володимир, мабуть, хоче
Дорости до Стуса чи Драча.)
*млот - діалект. молот
Абініція №10 Автор Тамара Шевченко
Доспівав нам грудень
Реквієм тривоги,
Між незгод і кризи
Фабулу шукай.
Сольний голос віри
Ляже на дорогу,
Сіяти й збирати
Долі урожай.
Абініція №11 Автор С.Кедик
До кого я малюю вимір
Ребусом турботливих надій,
Містично-феєрично сильний…
Фатальний блиск жіночих мрій!?
Сольним жаром ноти кроїть
Лялькове в моєї душеньки життя,
Сі бемоль без нитки голку поїть
Долею, в руках скрипкового ключа.
Абініція №12 Автор Н.Ліщинська
Маргарита
Досхочу наковтаюся вітру,
Реготатиму гола і зла.
Мітли мчать, спогад шабашем витру!
Фатум к бісу! У серці - зола.
Солі хтось в рану-пам’ять підсипле...
Лялька я? Королева? Чи в снах
сію жах і свій відчай п’ю гиблий?
Доливай, на балу - Сатана!
До Марічки, мов до пави, залицяється Іванко:
"Ремонтую шафи, крісла, розпанахані колготи,
Мікрофони, мотоцикли..." "Розпатякався чого ти?
Хвалькуватий, мов сорока, докучлИвий, мов шарманка!"
Солоненький огірочок апетитно в роті хрускав.
Ляпав далі язикатий -ба, на власному весіллі!
Сірники творили ватру. Веселітесь, люди руські,
До світанку, бо в Марічки та Іванка - новосілля!
Абініція №16 Автор А.Бачинський
Зимовий етюд
Довкола хурделиця сніжні мете кучугури,
речі зимові вдягаю і шапку на вуха,
місто, змерзаючи, білим укрилось кожухом,
фасади будинків нагадують айсбергів мури.
Солює мороз, хороводять сніжинки-дівчата,
ляжуть на землю покровом пухнасто-іскристим,
січень над ним пронесеться зі сміхом і свистом,
досить сидіти удома - вперед мої вірні санчата.
Абініція №17 Автор Л.Лібуркіна
(Пані Любов розмістила наступний вірш ще
30.04.2009 р, тому він трішки відрізняється від умов
конкурсу, навіть перевищуючи ці умови, тому я
вирішив вірш розмістити тут - М.Цибенко)
Октавне
Довгих дощів пора,
Реквієм літу хтивий.
Місячна дивна гра,
Фата-Морґана зливи.
Сольвейґ вночі співа
Лярґо - і гасить свічі.
Сіра, як день, сова
Досі кричить – вже тричі.
Речитативом сон
Мітить октави вулиць,
Фабула: ти, Ясон,
Сольним виступом – Улісс.
Ляпасом – листя клена...
Сіль на губах і скронях…
...............................................
...Я – то трава зелена...
..Ти – наді мною сонях...
*Лярґо – музичний термін (широко, дуже повільно).
Абініція №18 Автор Куля
За і проти
Солодкі миті грішних сподівань
Лягають поряд проти ночі.
Фатальна помилка. Зловісне тло.
Мінорні і скалічені це ноти
Достоту маєш совісті ти гострий ніж
Сім – відмір, один – відріж.
Добро завжди перемагає зло,
Ретельно зваживши всі за і проти.
