|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51619
|
| Рецензій: |
96041
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 17678, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.218.121.9') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Переклад
|
|
|
| © Савур (а був колись Халва), 01-09-2009
|
Я помню чудное мгновенье,
Передо мной явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистый красоты.
В томленьях грусти безнадежной,
В тревогах шумной суеты,
Звучал мне долго голос нежный
И снились милые черты.
Шли годы. Бурь порыв мятежный
Рассеял прежние мечты,
И я забыл твои голос нежный,
Твои небесные черты.
В глуши, во мраке заточенья
Тянулись тихо дни мои
Без божества, без вдохновенья,
Без слез, без жизни, без любви.
Душе настало пробужденье:
И вот опять явилась ты,
Как мимолётное виденье,
Как гений чистой красоты.
И сердце бьётся в упоение,
И для него воскресли вновь
И божество, и вдохновенье,
И жизнь, и слёзы, и любовь.
В. Сосюра До А.П.Керн.
Я мить чудову пам'ятаю,
Коли мені з'явилась ти,
Як осяйне видіння раю,
Як чистий геній красоти.
В сумній холодній безнадії,
В людській тривожній метушні
Звучав твій голос, наче мрії,
У снах з'являлась ти мені.
Йшли роки. Мрії чарівничі
Розвіяв вітер часу злий,
І я забув твоє обличчя,
Твій стан і голос ніжний твій.
У глушині важкій вигнання
Минали дні мого життя
Без божества і без кохання,
Без сліз, натхнення, без чуття.
Та знов душею воскресаю,
Моїм очам з'явилась ти,
Як осяйне видіння раю,
Як чистий геній красоти.
І серце б'ється знов огнисто,
В моїй душі воскресли знов
І божество, й натхнення чисте,
Й життя, і сльози, і любов.
Російсько-халвинський переклад.
Хвилює пам"ять мить чарівна
як погляд мій дражнила ти
немов привиддя швидкоплинне
мов геній чистої краси.
В марудності конали тиждні,
туманив смуток пантелик,
бренів мені твій голос ніжний
і марився премилий лик.
Буремний час призначив вишкіл,
розп"ятим мріям втратив лік
і я забув твій голос ніжний,
твій неземний премилий лик.
У глушині лічив я втрати,
я згаяв в пастці сірих днів
величність божества і снаги,
союз приязні й любощів.
Настав душі від сна прочинок
і погляд мій знов дражниш ти
немов привиддя швидкоплинне
мов геній чистої краси.
Раює серце в мить розради,
судилось знов зустріть мені
величність божества і снаги,
союз приязні й любощів.
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
