Ночі не бійся — нічка укриє
співи пташині й шумні дерева
в хмурих музиках, нам непомітних,
в кованій скрині, в демонах з неба,
що розсипають фосфорне світло,
вгору злітають білі, рожеві,
вгору злітають піщаним вітром,
в хмари підносять гриви сталеві.
Ночі не бійся. Нічку пухнасту
звірі сторожать - космосу варта,
очі відкрий, зазирни в її шати -
пташку почуєш, тупіт лошати,
в небі фігури з'являться дивні,
в танці зіллються з твоєю тінню.
Ночі не бійся — тим хороводом
рухів чарівних я заправляю,
сяючі духи, звірів походи
знаками дивних фігур заклинаю.
Очі закрий, вкладися в колисці,
наче на світлих демонів крилах,
тихо приплинеш з опалим листям
в тепло-солодке мурчання тигра.
Kołysanka
Nie bój się nocy - ona zamyka
drzewa lecące i ptasie tony
w niedostrzegalnych, mrocznych muzykach,
w przestrzeni kute - złote demony,
które fosforem sypiąc wśród blasku
wznoszą się białe, modre, różowe,
wznoszą się w lejach żółtego piasku,
w chmurach rzeźbione unoszą głowy.
Nie bój się nocy. Jej puchu strzegą
krople kosmosu, tabuny zwierząt:
oczy w nią otwórz, wtedy pod dłonią
uczujesz ptaki i ciche konie,
zrozumiesz kształty, które nie znane
przez ciebie idąc tobą się staną.
Nie bój się nocy. To ja nią wiodę
ten strumień żywy przeobrażenia,
duchy świecące, zwierząt pochody,
które zaklinam kształtów imieniem.
Ułóż wezbrane oczy w kołysce,
ciało na skrzydłach jasnych demonów,
wtedy przepłyniesz we mnie jak listek
opadły w ciepły tygrysi pomruk.
21.XII.41 r.
