Теорія ймовірності пасує Вашій дамі,
Хоча, здається, спогади їй завдають жалю,
В очей екранах арктику долають криголами
До берега, де Ви колись сказали їй: люблю.
Вона на гору видерлась , в надії серцем силилась,
Чи вітер, бува, з півночі їй звістку не приніс,
І їй тоді привиділось ,що Ви йдете на милицях,
І плакати хотілося , та не знайшлося сліз.
У морозильних камерах тримали Ви захоплення,
В теплицях ,скла позбавлених леліли почуття,
Рослини часом зболені , байдужістю окроплені ,
В коханні омертвілому позбулися життя.
Теорія ймовірності пасує Вам так само,
Але в десятій степені - вже виходу нема, -
Небесно сподівалася зігрітись мила дама,
Та доли серця Вашого засніжила зима.
- - -
