Вальпургієва ніч. Шабаш відьомський.
Зірками оперезаний очерт…
Малеча, розкомизившись, плачем
заходиться, й не спить.
На мідний щерб
старого місяця кицьки - чортячі доньки
волають - де Трубі Ієрихонській!
Тріпочеться душа, зачувши лоскіт
неретів пекла.
Жахом повне вщерть,
до смерті рветься серце, як додому.
Вальпургієва ніч. Зловісним рипом
незримих східців псячиться пітьма.
Хрипить кугут ізляканий псалма -
пригукує світанок. Та - катма!
Ступир замащений з кутка надвір подибав…
Німіє шія, гейби душить глиба, -
і тягнеться рука додолу скинуть
холодну згарду. Аж її ... нема!
Стухає каганець.
Пречиста, вибав!
Вальпургієва ніч. Огидний регіт
зніміле небо жахно протина.
Од танців дідьчих огирів руна
трясе окрай.
Тойбічна таїна
верцадла стьмарила - вже їм злодійську негідь
несила відбивать.
Зубівний скрегіт
луна ...
То дітогубиця край гребель
діт́очок ськає св́оїх. Вигина
Жирова Краля бров, мов шію лебідь…
...Безвусий Янгол заблудив між сил ворожих
Й благає криком: "Одчини мні, Матір Божа!"
Вільний переклад твору пані Вікторії Роше.
Оригінал: http://www.victoriaroshe.com/kartinki-s-vystavki-1/valpurgieva-noc-1
