Живімо, Лесбіє, й кохаймося собі,
Бо що нам всі плітки юрби
Й старечі докори? Ціна їм ас – не більш.
Щораз заходить й сходить сонце лиш.
Коли ж погасне світло наших віч –
Настане вічна й непробудна ніч.
Кажу тобі, укоханому другу:
Дай тисячу цілунків, сотню, другу.
Тоді ще тисячу, ще сотню – не жалій,
До тисячі ще сто – цілуй, шалій.
Нехай цілунків буде – не злічити,
Щоб нас ніхто зурочити не зміг,
Побачивши, як вміємо любити.
