Вітаю переможців сьомого конкурсу перекладів: пана Тараса, пана Михайла та пана Андрія! Хоча я не брав участі в конкурсі, але вирішив виконати переспів Ґальчинського. Переспів тому, що не дотримано розміру і вільне поводження з «serwus. madonna». Отже, для порівняння, пропоную переспів.
О діво-диво…
Переспів поезії польського поета Ґалчинського Костантина «Serwus. madonna»
Хай славу з книг хтось інший здобуває,
нехай вона дзвенить їм незрадливо,
для чого слава, лиш тебе я знаю –
о діво-диво.
Те сяйво книг для мене недосяжне,
і сонце теж, і днів весняних співи,
мій дощ та ніч, і хміль мій легковажний –
о диво-діво.
Хтось був до мене. Й після мене буде,
адже життя зі смертю – круговії.
Все дивно так, немов у сні-приблуді –
о діво-мріє.
Твоя коса в лотошках золотистих*,
дитинства квіт, ти ж тиха й благовонна,
сплету тобі вінок, моя роса ти чиста, –
о діво-донна.
Візьми вінок, хоч майстер я конфузів,
знайомий з пресою і поліційним гнівом.
Моя коханко, матінко і Музо –
вітаю, діво.
