© Галина Михайловська, 07-10-2008
|
***
Вже сірий волик
спить у стодолі,
і білий кролик заплющив очі.
Широка Вісла
під небо вийшла,
до зір шепоче...
Глиняний коник
на підвіконні
спить між вазонів, неначе в лісі...
Тож до подушки
щічкою й вушком
й ти притулися...
***
Ой, хмарка низько,
вже й вечір близько,
спи, спи, синочку, спи...
Садом дощ тупоче,
нічка спати хоче,
спи, спи, синочку, спи...
Як спочине нічка,
син примружить вічка,
спи, спи, синочку, спи...
Сірі оченята
будуть міцно спати,
спи, спи, синочку, спи...
люляй, люляй, синку,
спи, моя дитинко,
спи, спи...
***
Сад мовчить –
біла цвіть,
присмеркова тиша...
Тільки чуть,
як гудуть,
як шепочуть вишні...
Де ж це ви,
солов’ї?..
У гіллі над ґанком
хай бринить,
цвірінчить
ваша колисанка....
Оригінали
DAWNO JUZ UCICHŁ
Dawno już ucichł złoty kogucik
i królik biały kwiatów nie depcze.
Ogromna Wisła pod niebo wyszła,
z gwiazdami szepcze
Gliniany konik wszedł za wazonik
by się spokojnie zdrzemnąć do świtu
Synku maluśki, do swej poduszki
i ty się przytul...
***
Chmurka się uniża,
wieczór się przybliża,
śpij, śpij, syneczku, śpij...
Tupie deszcz po sadzie,
nocka spać się kładzie,
śpij, śpij, syneczku, śpij...
A jak uśnie nocka,
synek zmruży oczka,
śpij, śpij, syneczku, śpij...
Siwe oczka zgasną,
siwe oczka zasną,
śpij, śpij, syneczku, śpij...
Lu, lu, lu, lu, lu, lu,
Lu, lu, lu, lu, lu, lu,
śpij, śpij...
***
W ogródku
cichutko,
choć to jeszcze wcześnie...
Wzdychały,
Szumiały
kwitnące czereśnie...
Słowiku,
muzyku,
w czereśniach pod gankiem,
ciurlikaj,
tiurlikaj,
Śpiewaj kołysankę
(Józef Czechowich)
|
|
кількість оцінок — 0 |
|