Сало не від свина,
Слава не від Бога?
Казав про демократію ніц,
Казав, що я заспокійливе, -
Кого ото турбує!!!
Ми нація погаслого
Пломеню;
Ми нація, якій плювати
На плювки політиків,
А витоки – із запоїв
Екс-прес-нитиків.
Із аналітики контрабандної
Лексики
Вигрібається помийниця еґоїзму –
Героїзму в пустелі поконаних…
Задовбали потьомкінські партії,
Анархії розкіш і розкрад,
Розклад експресів на той світ…
На той слід
Не впаде крапля поту.
Ми мусимо пізнати те,
Що Україну пізно
Виводити сльозами.
Або справедливість,
Або нам збирати
Каміння закостенілих прокльонів
З того, чого не зігріти.
Руйнувати? Руни-мати
На кавовій гущі.
Гнуті дерева нас похоронять.
Ми клялися боротись…
Роти ці
Розкрились до ирію.
Хліба!!! Розваги вже задовбали.
17.о9.2оо8
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design