Я поклявся, мій народе, що зцілю тебе від ран.
Не бур’ян ви, браття милі, - чом зогнити вам дотла?
А не стане в мене духу йти на муку задля вас –
Хай гаряча кров у серці запечеться, мов смола.
Я поклявся, рідний краю, що розсію я туман.
Не сліпі ви, браття любі, - чом у темряві ваш путь?
А якщо про вас забуду, збайдужію я до вас –
Хай мої горючі сльози морем крові потечуть.
Я поклявся, браття рідні, що життя за вас віддам.
Чом би мав я вас зректися, свій порушивши обіт?
Смерть на кожного чекає, свій заносить ятаган -
Стань хоч ханом Курултаю, проживи хоч сотні літ...
