Я дивлюсь на скрижалі дощу..
І розп’яте каміння (знову небо пролилось вином…)
..і зшиваю листки загорілого дерева літа…
..і шукаю криницю.. з перевернутим дном…
Я ступаю по сходах трави..
У задумані двері (підбираючи тіні журавлиних ключів…)
..і розплутую дим на стривоженій стелі..
..й розсипаю пісок із годинників снів…
Я збентежую тятиву хвиль..
І розбитого дзвона (вітер стріли вкладає в безкінечності лук)
..і придумую світ з візерунків та льону…
..і малюю стежки на околицях рук…
***
(...відкинувши богів й пізнавши всі світи…)
..в моїй душі та серці – навіки тільки.. ТИ !!!
