Пастух Макарій сидів під величезним, старим дубом, котрий пам"ятав ще похід Енея на нерозумних кацапів, і варив у люмінієвому казанку справжній український борщ. Квасоля вже розварилася , тож Макарій накраяв туди картопельки , а через кілька хвилин - і помідорів. Виходило непогано. Залишалося ще затовкти туди сала з часником і додати всілякої зелені та чорного перцю.
- От чому дехто каже, що у мене неслов"янське ім"я ? - міркував Макарій.- Я ж , бігме, чистокровний українець. А їм"я у мене таке тому, що мої предки займалися виробництвом макаронів. Справа в тім, що Еней, як дуже моторний парубок,
(***вилучено автором - читайте цей твір у збірці оповідань "ТРАНС"***)
