

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	616
Творів:	9308
Рецензій:	13902

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза думки про поезію

українська поезія (продовження)

© Andriy, 11-05-2008
Інтенція і інтонація Інтенція Невидиме для ока і несприятливе для будь-яких інших органів нашого тіла, інтенція, внутрішня напруга вірша, наче дріт, на який поет нанизує всі свої образи, метафори і розмисли. Загалом, вона більш присутня у модерних віршах (на противагу класичним, де всю напругу зводить нанівець висновок, поданий у кінці строфи; приклади ми знаходимо у сонетах Шекспіра, в онєгінських строфах Пушкіна, у баснях Крилова і так далі), виразні взірці нам залишили Г.Бенн, Т.С. Еліот, та наш І.Калинець, який навіть більше за всіх володів майстерністю створювання тонкої і влучної матерії інтенції. Загалом, значуща роль інтенції у поезії виникає під час інтенсивних пошуків нових шляхів розвитку культури, це волання безвихідності культури, насамперед, а з тим і всього іншого. Можливо тому, її так часто-густо використовував Калинець. Але ж вихід ми так і не знайшли! Тому нагнітання, зсуви сенсів до появи певного напруження так необхідні українській поезії. Якщо прийняти, що вірші великих поетів європейської спадщини є копією істини, то українські сучасні вірші є копією копії істини, чимось таким віддаленим від істини, що й годі говорити про це. Навіть така значуща для української поезії фігура, як Л.Костенко (при всій повазі до неї як митця) використовувала класичні, сконденсовані століттями форми для вираження своїх поетичних думок. Тому я їх зовсім не сприймаю як новаторство (а це, як майже всім зрозуміло, є киснем для поезії). Тому у тих віршах не-поезія, а велика українська дуля. Можливо, так воно й треба. Хоча, чого вже не відібрати від поезії Л.Костенко, так це артикуляції, але про це ми поговоримо дещо пізніше. Ось тому я й вважаю, що українська поезія майже позбавлена найголовнішого поетичного елемента—інтенції. Ні Андрухович, ані Стус, ані будь-хто інший після Калинця не зробили й кроку далі. Хоча могли за вимогою часу, і навіть повинні були це зробити. Можна не пам’ятати слів, рим вірша, але його інтенція (напряму споріднена зі змістом) назавжди залишаються у пам’яті людини. У тому вся річ. Майже ту саму невидиму значущість, як інтенція, має інтонація...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00927686691284 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

українська поезія (продовження)

Якби ще й приклади...