Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2539
Творів: 45871
Рецензій: 89733

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Сірко

© Олексій Тимошенко, 15-02-2008
В одному дворі жив собі песик Сірко. Невеличкий, білявенький, а  чорним було тільки вухо.  А от голос  у Сірка – мов  дзвіночок!  Спочатку Сірко навіть не знав, що в нього такі незвичайні здібності є. Коли ж півник Заспівайлик, який  у дворі іноді давав усім бажаючим приватні уроки  музики, одразу підмітив, що  у Сірка «просто музичні здібності» і що його чекає « гарне музичне майбутнє». Звісно, якщо Сірко не вагаючись звернеться за допомогою до самого півника.
Сталося це так.
Якось після сильної зливи виліз Сірко зі свої будки  і да-а-вай стрибати по калюжам. Стриб - скок, стриб - скок. Враво - вліво.  Вверх-вниз. Аж раптом зупинився Сірко. Побачив, що із калюжі визирає незнайомець. У нього був чорний носик,  злякані оченята, а одне вухо - чорне.
- Гав!  - сказав Сірко незнайомцю. Аж бачить – а той теж відповідає.  Повторює за Сірком.
« Він ще знущається наді мною!» - подумав Сірко і продовжив:
- Гав, гав, гав!
Нарешті Сірко зрозумів, що незнайомець у калюжі – то ж  є він сам!
Замахав хвостом Сірко.
- Гарний у вас голос! – почув він раптом. Це говорив півник Заспівайлик, який сидів на паркані.
- У мене в молодості теж був такий гарний голос.
- Ви теж гарно казали «Гав?» - здивувався Сірко.
- Та ні. Я співав. Не так як зараз. Я  у консерваторії  тоді навчався. А вам, друже, треба вчитись, тренувати голос.
Після цієї розмови Сірко, де тільки міг, намагався продемонструвати свої музичні здібності.
Ось так прокинувся він одного ранку,  виліз із будки, роззирнувся довкола - бачить  лежить перед дверима будинку кіт Васька. Спить. Гріється на сонечку.
Сірко обережно підійшов і як гаркне:
- Гав!
Кіт Васька як підстрибне, як занявчить! Злякався Васька,  впав на землю і нумо тікати.
Сірку ж весело. Радіє, що  голос у нього, мов дзвіночок.  
Біжить Сірко далі. Ось сидить качка  Трясогуска. Поважна така, замріяна. Сірко і тут, не вагаючись:
- Гав!
Захвилювалась качка Трясогуска, захлопала крилами. Побачила Сірка  і каже йому:
- Що за нахаба!
Сказала і відвернулась від нього.
А Сірко подорожує далі.
Тихенько підкрався до старого песика Бровка, що дрімав біля  колодязя.
- Гав!
Відкрив одне око Бровко. Подивився. Відкрив друге.  Повільно піднявся  і схиливши голову пішов собі геть. Старий він вже був. І тихий.
- Гав! Гав! – підскочив Сірко до братів –горобців, які стрибали по землі і збирали зернятка.
- Ой! Ой!  - зацвірінькали брати –горобці, злетіли у повітря.
Аж бачить Сірко, сидить на паркані півник Заспівайлик, очі закрив, щось про себе наспівує.
- Гав! Гав! Гав!  
Ледь не впав з паркану від несподіванки  півник Заспівайлик. Насупився.
А Сірко побіг далі. Вибіг з двору. Біжить по вулиці. Шукає, кому б іще показати, які він гарні музичні здібності має. Бачить – лежить біля сусідського двору якийсь незнайомий песик. Сірко раніше ніколи не вибігав зі свого двору, то ж він і не міг знати, що це лежить Пірат – дуже небезпечний і невихований пес.
Підкрався Сірко  і знову почав:
- Гав! Гав! Гав!
Сталась тут несподіванка. Незнайомий пес як підскочить, одразу наїжачився, як заричить на Сірка. Злякався Сірко. Розгледів незнайомця - песик виявився великим, патлатим. Зуби гострі, блищать на сонці. Лапи – здоровенні, хвіст  покручений.
- Г- а - в! – сказав  песик. І стрибнув до Сірка. А той тікати. Біжить, скиглить,  музичні здібності одразу зникли.
Забіг Сірко у свій двір. А пес не відстає. Теж  у двір заскочив! От-от наздожене Сірка.
Що ж робити?
І тут назустріч непроханому гостю  звідкись вискочив старий пес Бровко, як лев той ричить. Захищає, значить, Сірка. Із паркану злетів  півник Заспівайлик, голосно співає, не гірше ніж тоді, коли навчався у консерваторії. З дерева зістрибнув кіт Васька. Грізно нявчить. Прилетіла качка Трясогуска і брати –горобці. Теж намагаються захистити Сірка. Бачить Сірко – така справа, і собі приєднався до гурту. Отак спільними зусиллями і відігнали  нападника Пірата.
А Сірко потім голову схилив і каже:
- Вибачте мені, друзі, я себе поводив нечемно!
Усміхнулись мешканці двору.
А старий Бровко сказав, що  допоможе розвинути  Сірку музичні здібності,  бо:   «голосно казати «Гав!» - це є справжнє мистецтво...»
  

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

як сторонній спостерігач

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тед Лещак, 20-02-2008

Сірко, Бровко і півник Заспівайлик

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 19-02-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Жан, 16-02-2008

до пана Тимошенка

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Кат, 15-02-2008

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Січеславець, 15-02-2008

Хай живе Дід Панас :)

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 15-02-2008

дещо забули

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 15-02-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.97238087654114 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …