Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2588
Творів: 47089
Рецензій: 91488

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Маячня листопадової ночі

© Валентина Величко, 18-10-2007
Панове цензори! Прошу вибачити мене за російськомовний початок, але цей твір відображає мою еволюцію в українськомовність! :-)
             29 ноября 2004
   -  Сделали, называется прививку от гриппа – ворчала я – но мой грипп, видимо,  об этом не знал, и  вот, пожалуйста, 38 и 2. Да гонит, гонит-то как температуру. Ну, нельзя же глотать аспирин непрерывно!  Вот надену третьи носки,  халат, укроюсь вторым одеялом и немножечко подожду, а потом ещё приму аспиринчик.  А пока не спать, я сказала, не спать…
   Ледяной порыв ветра ворвался в комнату, стряхнул с меня одеяла и закружил, закувыркал меня, как сухой листочек Я  вдруг оказалась  под тёмным небом, среди мокрых снежинок, светившихся как будто собственным светом, и  полетела куда-то. Вертер теперь нёс меня тихо и спокойно,  и я стала чувствовать себя так, как будто  добрый  великан баюкал меня на руках.
  -  Ну, и куда мы летим? – спросила я у ветра.
  -  А куда ты хочешь? – подумал ветер.
- Ну, в другое время, я, как всегда, хотела бы в Париж,  а сегодня, о, сегодня – на майдан, у
      Киев, на майдан – куда же ещё!!!
  -  Совершенно верно – подумал ветер.
  Вокруг меня замелькало, засвистело,  пара минут – и вот мы уже на майдане.  Ветер тихо опустил меня на ступени перед гостиницей «Украина» и исчез. Я оглянулась. Вокруг  стояли люди  с оранжевыми ленточками, шарфами, с фотоаппаратами, кинокамерами. Все кричали «Ющенко, Ющенко!!!» Внизу волновалась толпа, все размахивали оранжевыми знамёнами, косынками и тоже кричали «Ющенко, Ющенко!!!». Зрелище было величественное и какое-то необыкновенно волнуещее и значительное.
- Ура, ура, да здравствует демократия!!! – заорала я.
      Люди вокруг  посмотрели на меня.  Ой, я  тоже посмотрела на себя. Поверх ночной сорочки старое шерстяное платье, потом махровый халат в ярких дурацких цветочках, на голове лыжная шапочка, а сверху туго повязан шерстяной платок с узлом на макушке -  ну чисто Солоха! Я глянула на свои ноги – да, третьи носки оказались с протёртыми пятками, и я стояла прямо в них на каменнных ступенях, покрытых мокрым снегом. Ага, вот почему ступни ног совсем окоченели!  Ну да ладно, вероятнее всего, это мой очередной сон, а в своих снах я всегда одета так, как легла в постель, поэтому, плевать! Нужно хорошенько рассмотреть всё, что вокруг меня, раз уж я здесь.
       Я начала спускаться вниз. Идти мне не понадобилось, я тихо полетела  вниз,  и никто не обратил на это ни малейшего внимания – я же всё-таки астральный путешественник. Только болтать нечего, молчащую меня не видит никто.  Люди, люди вокруг,  лица, нет, лики – просветлённые, счастливые. Боже, как можно было  целую неделю не обращать на это ни малейшего внимания! А посидим тихо в тёплых кабинетах, подождём, пока  замёрзнут да разбегутся по домам. Нет, дорогое (причём очень!), правительство, на этот раз не вышло! А Кучма,  Кучма, ганьба, брехав, викручувався, але вже він не хоче нічого, не хоче Януковича президентом, тільки не Ющенко! Чути на весь світ волання екс-влади: “Тільки не Ющенко!!!” А він і сам винен. Навіщо розповідав на кожному кроці: “80% майна в Україні належить деятку сімейств”.  Ось!!!  Це головне, це пахне тим, що почнуться всілякі розслідування, всілякі колупання,  хто, що і за скільки приХватизував, а це – табу, табу, табу!!!
     Киевляне!!! Низкий вам поклон, вы выдержали первый натиск зимы, вы стояли стеной на майдане, пока не подтянулась подмога.  Я люблю Вас, я горжусь Вами!!! Образование, доступ к разнообразным источникам информации – вот ваши плюсы.  Видящий – увидит, слышащий – услышит, знающий – разберётся.
  -  А  на вокзале – яны митингуют – сказала  одна женщина возле меня.  Вот, нужно туда слетать, посмотреть, какие они, эти яны. И я полетела на вокзал.
       Сине-белая толпа кричала: «Янукович, Янукович!!!». Возле автобуса стоял мужик с бело-синим флагом на плечах. Он бил себя в грудь кулаком и кричал в телекамеру:
  -   Вот я голосовал за Януковича, и все наши голосовали  за него и он победил!!!  
Я пристально посмотрела на него и вдруг увидела,  или поняла, или осознала – вобщем,  все его мысли открылись для меня.  Я подошла к нему и сказала:  
  -  Коля. Николай Донцов, шахта имени Кирова, проходчик. Жена Ольга, сын Сергей?
  -  Ну, а тебе чего – буркнул Коля
  -  Так вот, Коля, ты точно голосовал за Януковича. Но СКОЛЬКО РАЗ?  Скажи нам чесно,  вот сюда, в камеру.
  -  Сколько, скоько – один раз – мрачно сказал Коля.
  -  А мама тебе не говорила в детстве, что врать нехорошо?
  -  Пошла вон, ведьма –  мрачно огрызнулся Коля.
  -  По твоим собственным подсчётам,  Коля, ты проголосовал   за Януковича где-то около 20 раз. Автобус ЛК 48-321 , приписан к Кировскому автопредприятию 16-28, колесил по центральной Украине весь день 21 ноября, вы посетили 28  запланированных избирательных участков, но проголосовать по открепительным талонам удалось не везде. – по разным причинам. Но 40 ваших человек исправно проголосовало по 20 раз. И это ты называешь честными выборами?  У тебя язык поварачивается так врать?
  -  Олег, неси сюда монтировку! -  закричал  вдруг Коля, побледнев.
  -  Ха-ха, да ладно, Коля, ты!  Тебе, что начальство сказало, то ты и делаешь, но как может Янукович, премьер,  с ясными глазами бить себя в грудь перед всем миром и говорить – мои 15 миллионов избирателей, я победил честно!   Кто раз украл- украдет ещё, кто раз соврал – соврёт ещё – наш  несравненный “послідовний”!!!  А ты, Коля, ты у нас в Кременчуге не был, но другие 10 автобусов были – их видели тысячи людей! Они нагло заходили на избирательный участок, голосовали по открепительным талонам и ехали на другой избирательный участок.  И так на всех 6-и участках города. В газетах были фотографии и автобусов с Донецкими номерами и этих людей – мужчин лет 25-40.  Есть семьи, есть кого кормить хоть кое-как. Мы, советские, не привыкли начальство не слушаться  - себе дороже. А вот начальство твоё, Коля, ответит сполна!!!
     Я замолчала, потому что подошёл Олег с монтировкой.  И он двинул меня ею по голове! Но
монтировка легко прошла сквозь меня, Олег не удержал равновесия, попал монтировкой себе по ноге, и, матюкаясь, запрыгал на другой.  Ладно, девушки, скушно тут у вас, пойду я дальше, вон кто-то выступает.
  - “ Єдина надія спасти Україну від окупації Америкою...”    Ой, ой, геть звідси, це Вітренчиха, у мене на неї алергія з переходом до задухи та конвульсій, і я знову полетіла на Майдан.
Да, Наталья Ивановна,  как вы обожаете поучать других, какой у вас тон носителя истины, непоколебимой и вечной. А накой фиг Америке нас оккупировать? Мы же не сбивали самолётами торговый центр 11 сентября, какого хрена им нас оккупировать?
   Правда, колись вони оккупували Японію, впровадили там демократію, та й пішли собі.  З тих пір японці окупували весь світ  своєю електронікою, і, наразі, японські міліонери, яких чималенько, купують в Америці  садиби та замки.  І американці не кричать “Пробі!!! Рятуйте!!! Японці окупують Америку!!!”
   А ми - дозволити продавати землю – та боже збав!!! Та нехай краще заростає бурьянами  та чотополохом ,  зате  - наша!!!   Цікава “совєцька” логіка -  а приїде американець, купить ту земельку, а нас запряже в ярмо ту земельку орати!!!  Та краще я спокійненько лежатиму в тому чортополосі, а  злим “мириканцям” – дулю з маком!!!
   А я вважаю, що поки не стане земля товаром, поки й толку з неї (з найкращих у світі чороземів!!!) не буде ніколи.  Нехай ті бабусі, що все життя працювали на тій землі  за копійочки, а той задарма, та змогли б  продати ту землю по світовим цінам, та хоч не старості літ трохи порозкошувати, та щось залишити онукам.
     І ось я знову на майдані.   О, і дуже вчасно!!! Виступають польовії командири!!! Томенко, Безсмертний,  Луценко,  Фесенко, інші стоять на трибуні, а виступає – Юлька, наша незламна Юлька, наша  пассіонарія, наше  вперте дівчисько та талановите стерво!!!!!!  От люблю я її, хоча торхи побоююсь – ну чисто дон Кіхот в спідниці.   І який чудовий оратор!!! Кожна її фраза логічна, правильно побудована та завершена.  Зміст сказаного  завжди  Є,   це не просто набір фраз – це озвучені  ідеї, думки та  висновки з них. Хоча вся промова – явний експромт. От обдарував бог жінку, нічого не пошкодував і створив без сумніву довершену істоту. Ну просто п’ятий елемент!
    Юлька  закінчила промову, і тільки тут я відчула, що ноги мої в трьох мокрих шкарпетках покрилися льодом і цей холод уже почав підкрадатися до мого сердця. Треба десь зігрітися, або мені хана.  Наступила ніч, майданові люди почали потрохи розходитися на ночівлю і я тихо полетіла за групкою людей. Вони направлялись ночувати в кінотеатр Панорама. Чудово, і я туди!!!  В кінотеатрі було дуже тепло, народ дрімав в кріслах. Але мені цьго тепла було замало, і я вклалася прямо на підлогу біля стіни,  на решітку, з під якої бив гарячий струмінь повітря. Оце воно!!! Я почала зігріватись і заснула.
    І снилося мені (Сон уві сні? Чудасія!), що я кружляю понад будинком з химерами, але не одна, ні! Там витає повнісінько люду, але я не дуже можу второпати, хто вони такі. Ось якісь хлопці, вони напівпрозорі, однак з шаблями, на бритих головах у них оселедці – козаки! Вони радісно плескають один одного по плечах, сміються і радіють, дивлячись на юрбу внизу. «Буде, брате, буде Вкраїна вільна, не даремно ми гинули, не даремно боролись!» - розмовляли вони між собою.
    Ось якісь веселі дівчата в вишиваних сорочках, з вінками в косах, вони сміються та кружляють  понад ошкіреними пащами химер,  неначе грають у піжмурки. Хто вони? Не знаю… Ще якісь люди,  у військовій формі, у френчах, просто в піджаках чи  білих сорочках,   на яких особливо чітко видніються плями засохлої крови. Я зрозуміла – це все привиди убитих та замучених за нашу волю. Але я не знаю їх, адже ми вивчали здебільшого вигадану історію, угодну власті і знаємо тільки обличчя, угодні їй.
    Ось якийсь огрядний дід у пишній хутряній шубі та в шапці, що блискає дорогоцінним камінням. Він мовчки, похмуро дивиться вниз. Хто це? А якби я знала! Може Богдан Хмельницький, може князь Володимир? І що він собі думає? Мабуть, він знає, що ще не скоро, що ще не зараз, що боротьба  за свободу та незалежність тільки-но розпочинається і  рідну Україну чекає ще багато випробувань…
   І тут мої обидва сни, так чудернацько вкладені один в один, закінчились, і я прокинулась в себе в ліжку під двома ковдрами, в трьох парах вовняних шкарпеток – вся мокра-мокрісінька від поту, вже без жару і майже здорова. Але, АЛЕ!!! Я стала вже зовсім і зовсім інша…
З повагою, Валентина Величко.
    

.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Я обіцяв прочитати ваш твір...

На цю рецензію користувачі залишили 10 відгуків
© Грет Кос, 07-11-2007

Армія світла проти армії темряви

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Alex Pysarew, 24-10-2007

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Len, 24-10-2007

Мовне питання

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Олександр Кусков, 19-10-2007

рівновага

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Володимир Чернишенко, 19-10-2007

Травень ноябрського дня

На цю рецензію користувачі залишили 8 відгуків
© , 18-10-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.6444399356842 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …