Якою буде українська мова у майбутньому? Як говоритимуть наноукраїнці, скажімо, у дві тисячі п’ятдесятому? Яку основу матиме мова новорічного привітання президента — середньонаддніпрянську, галицько-волинську чи пересопницьке-євангелійську? Можливо, нижньоповолзьку? Чи він пошле всіх матом, хоча це більше підходить до сучасності.
Безліч питань — жодної відповіді. Все, як у нашому блогово-чатовому суспільстві: «якою буде українська у майбутньому?», «чи буде існувати калинова у майбутньому», «вот столкнулса з проблемой хачу узнать какім будєт укрАінскій їзик в будещєм скінтє на мило…», «де можна скачати «Гарячіє Домогосподарки-7»», «а якою буде наша мова через кілька років ото?».
Хоча яке майбутнє, шановне юзерство? Ви що, в кінотеатри не ходите? А як на рахунок завантаження фільмів з Інтернету (Інтернет — це приблизно те ж саме, що й Вконтакті, тільки не таке масштабне)? Так, от цей самий Інтернет, а вірніше його сервери, будьмо точними в термінології, аж сопуть від натуги, бо переповнені всіляким постапокаліптичними фільмушками, де знищується Земля різними прикольними способами: там людство поїли кровожерливі зомбі, там Землю захопили прибульці. Я бачив фільм, де людей знищив велетенський I-Pod, хоча це була, мабуть, пародія. Все це говорить про те, що майбутнього нам не бачити, як волосся в носі, бо Голівуд ніколи не бреше.
Втім, є одне «але». Вищенаведені страшилки стосуються переважно США та деяких країн Європи (ну «нормальних», Англія там чи Гіспанія). Про Україну чи, прости Господи, Росію ніде не згадується бодай одним словом. Чи то режисери подібних «шедеврів» настільки погано вчилися в школі, що не здогадуються про існування інших країн, крім своєї і тієї, в яку вони їздять відпочивати, або вони просто забили на нас, тобто, на всю Східну Європу, бо у нас Чорнобиль, карасі-людожери і мутанти (є, звичайно трохи, але більшість зайнята в політиці). Для різних спілбергів у нас вже те майбутнє, яке вони пророкують своїм рідним і сполученим року так дві тисячі сімдесятого, тому нічого паритись.
Отже, Термінатор не буде ганятись за чернігівським школярем, а мутовані люди-зомбі не сколихнуть Херсон голодним риком. Та не думайте, що я зараз розпишу омріяний дві тисячі п’ятдесятий як рай, вершину цивілізації. І не тому, що я цього не хочу, а тому, що … хто тоді читатиме далі!!! Жарт, хі-хі. Для України маємо кілька апокаліптичних сюжетів…
Варіант 1. «Русский и китаец — братья навек», або «產品介紹, мать вашу!».
В перших десятиліттях двохтисячних Україна та Росія стає єдиною країною — Московським царством. Цар Вован І швиденько забороняє українську мову низкою циркулярів, Західну Україну заморює голодом, Східну віддає під засіви коноплі, але Київ — мати міст руських. Кілька років керівництво Московського царства розкошує на гроші, отримані від наркоти, але потреби більшають, у середині московської еліти утворюється розкол, війна, криза і так далі, сам Вован І опиняється під загрозою страти. Щоб якось вберегти своє життя, цар звертається за допомогою до братнього китайського народу, який вводить миротворчі війська навесні 2035 року. До сорокових років китайці заповнюють колишню Росію, 2037 року цар Вован І йде з престола зі словами «я устал, я ухожу», віддаючи керівництво у руки свого вірного соратника, напівросіянина, напівкитайця Сунь Хунь Вчая-Стєкольнікова. Московське царство 2038 року перейменоване у Московсько-Китайське, а 2040-го — у Китайсько-Московське. 2050 року російська мова визнана мертвою.
Що в протягом цього часу відбувалось із українською мовою? Перші роки існування колишньої України, вірніше Причорноморського дотаційного регіону в межах Московського царства відзначались заборонами щодо вживання української мови на телебаченні, літературі та особливо Інтернеті. Проте українська мова існує, хоча й у видозміненому вигляді, залишаючись на рівні мовленнєвих елементів у збирачів коноплі колишньої Харківщини та Луганщини — царат закриває на це очі, бо скоро Причорноморський дотаційний регіон перетворюється в Дике Поле, де панують кримінальні угруповання, яким не до того, як говорять їхні збирачі чи перевізники, головне, щоб працювали добре. Під час кризи 2030-х років на одному із пунктів переробки коноплі у Харкові група збирачів вчиняє заколот проти печенізького угруповання. Після кількамісячних вуличних сутичок колишні збирачі витісняють із міста печенізьке угруповання і проголошують себе новою демократичною силою, що буде піклуватись про умови праці на плантаціях коноплі, назвавши себе «Партією Регіонів і Плантацій». Ця партія швидко набирає у свої лави нових членів і з боями до 2036 року захоплює весь Причорноморський регіон і утворює Східну автономію.
Не будемо зараз розписувати особливості державного устрою цієї автономії, яка скидалась на щось середнє між повоєнною Одесою кінця сорокових двадцятого століття та феодальним Єгиптом часів фараонів, скажемо, що мова їхня — не зовсім російська, проте і не українська (варто зазначити, що на середину тридцятих поняття «українська мова» не існувало). Науковці Східної автономії не наважувались говорити про мову своїх мовців, даруйте за тавтологію, як системне, індивідуальне утворення і називали її «хетезівкою» («хетезьовка», за новим Правописом) або «бидлолінгвой», яка мала за основу суржик передмість та сіл із залишками колишньої української та російської мови із значним відсотком лайки. За основу правопису взято максимально простий блоговий стиль письма, у якому домінував фонетичний принцип, відсутні закони пунктуації. Сама «мова» існувала переважно в усних формах і її найчастіше її можна було почути на безмірних плантаціях коноплі, у яких зайнято 98 відсотків населення. Письмова форма не мала поширення та існувала лише в межах уряду, яких змушений був писати, щоб зробити те чи інше розпорядження.
Проте, існування Східної автономії підпало під сумнів з приходом китайських миротворців і встановленням китайського керівництва, яке виявилось більш сміливим і спробувало приструнчити нахабних східняків. Китайцям була потрібна територія для своїх співгромадян, яким був дуже до смаку цілющий слобожанських клімат, родючі землі, і тому в серпні 2041 року китайські окупанти віроломно вдерлися на територію колишньої України, очікуючи дійти до Чорного моря ще до Китайського Нового Року. Та спроба бліцкригу зазнала фіаско, бо східняки застосовували ще скіфську тактику «випаленої землі» — вони підпалювали плантації коноплі, і китайські вояки цілими дивізіями помирали від сміху. Зараз на 2050 рік війна набрала характеру партизанської, і хто знає, скільки вона триватиме ще.
Варіант 2. « Будьмо! Гей! Ой леле…»
Після виборів президента України у 2010-х до влади збройним шляхом прийшли націоналістичні сили. Країну на кілька років охопила громадянська війна, жахливіша від Югославської. Росія постійно втручалась, погрожувала використати ядерну зброю. Точилися запеклі бої. Проблемним місцем став Крим, у якому відбулись найжахливіші бої між арміями Ксенофонта Сосенка та російськими силами разом із донбаськими дивізіями армії Порожнякова. Проте війна закінчилась 2020 року без переможців, лише зі значними втратами і російська та українська сторони в Жмеринці заключили мирний договір, згідно з яким Росії відходить Луганська, Донецька та шматок Харківської області, Україні — все інше. Питання Криму так і залишилось відкритим, тому вирішено, що по парних днях там буде хазяйнувати Україна, по непарних — Росія.
Нова українська влада відзначалась надзвичайно рішучим характером. Її метою стало відбудувати козацьку державу, про яку найкраще говорили у ХІХ столітті. Замість областей — паланки, замість губернатора — осавула. Українська мова стає єдиною державною, за вживання російської застосовувалась низка покарань, залежно від місця і способу (детальніше про це йдеться в Другому Універсалі, редакції 2021 року). Разом із російською заборонені мови національних меншин.
Українська підпадає під пильний вплив законодавства, створюються інститути з її вивчення, розгортається активна пропагандистська кампанія. У мові основним стає ораторський стиль, бо всі співають їй хвалебні оди. Оскільки нова влада активно підтримує фольклорне мистецтво, то в мові все більше і більше з’являється народно-пісенних елементів. Також багато новацій (вірніше, реанімацій) з’являється в новій українській із творів українських сентименталістів та романтиків, творчість яких визнано найкращою літературою. Натомість мова науки деградує, майже не розвивається. Ще один негативний елемент, який мав свій вплив — законодавством офіційно заборонено вживати будь-які іноземні слова у мові, хай навіть у побутовому мовленні, бо це ставить під сумнів існування української державності, влада створює шпигунську мережу, що виловлює порушників, хай навіть вони знаходяться в офісі чи розмовляють по телефону. До речі, із 2035 року мобільні телефони заборонені, як і Інтернет, тому Україна безнадійно відстає в культурному розвитку від Європи, перетворюючись на своєрідний Іран, закритої структури.
Варіант 3: «Українець 2.0»
Стрімким темпами розвиваються комп’ютерні технології. У 2020 році зроблено першого кіборга, який максимально наближається до людини за своїми фізичними даними. Через рік виробництво кіборгів поставлено на конвеєр, і метою їх є максимально спростити життя людини. Спочатку ці механізми виконують брудну і важку роботу, потім їх починають застосовувати у побуті. У 2030 році вперше кіборг знявся у мильній опері. З цього моменту кіборги стають нарівні з людиною — вони працюють в офісі, відкривають свій бізнес. Контроль людьми мутацій у їхньому програмовому коді не дозволяє здійснитись повстанню машин і знищенню живих людей, бо основою є гуманістичні цінності. Та скоро виявляється, що ці роботи досконаліші за людей. 2039 році президентом США стає кіборг-афроамериканець. Трошки пізніше кіборги очолюють верхівки інших країн, в тому числі й України.
В Україні до цього часу панує хаос і постійне бажання наживи. Президент-кіборг А-01 Trojan вперше запроваджує справжню демократію. У його програмовому коді працівники «Майкрософт» прописали створення демократичної, економічно розвиненої України з подальшим переданням її в руки США, але А-01 Trojan сам змінює цей код шляхом введення флешки в «вирізано цензурою». Робот-президент не вступає до жодних коаліцій, не спрямовує Україну на якийсь курс, він просто будує державу і піклується про людей. Люди-політики точать зуби зі злості, пробують знищити робота, але його нічого не бере. Таким чином на 2050 рік Україна стає повноцінною державою, і буде вона такою, поки у їхнього президента не здохнуть батарейки.
___
