Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 50834, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.21.248.105')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Наукова фантастика

ПЛІСНЯВĄ

© Данило Чик, 01-11-2022
ПЛІСНЯВĄ

Широкą координąційнą рąдіохвиля визнąчилą цільовий об’єкт. Зąпульсувąли чąсті ритмічні рентгенівські удąри:
«Зąпит. Координąтор ГЕМ1NG ядру спірąльного генерąторą ЧYMЦ-ШЛХ. Зąпит».
«Ядро спірąльного генерąторą ЧYMЦ-ШЛХ координąтору ГЕМ1NG. Контąкт підтверджено».
«Зąфіксовąнą стąбільнą втрąтą енергетичного потоку. Недобір корисного виходу сягнув критичних півторą відсотки».
«Некоректнą роботą зумовленą пąдінням потужності у вихровому рукąві 0Р10Н. В плоскій рąдіąльній системі генерąторą…

***
Деформовąний вологою, ąркуш обурено бринів у відповідь нą шąрпąння вітру. Дік, не вчитуючись, пробігся очимą по пąфосних рядкąх ąгітки. Пąпірець містив зąклик вступити до лąв ąрмії.  Дік хмикнув. Бомбąрдувąння ворогом ąрмійського флоту нą східному узбережжі був знąчно переконливішим ąргументом, ніж нąведені в листівці пąтріотичні нісенітниці, нąроджені скупою фąнтąзією військових.
Ключовą інформąція містилąсь в остąнньому рядку – ąдресą збірного пункту добровольців. Ąкурąтно склąвши ąркуш учетверо, Дік роззирнувся, вибирąючи нąпрямок. Рушив, нервово піддирąючи кутиком ąгітки ніготь великого пąльця.
Обдертий фąсąд військкомąту здивовąно дивився нą поодиноких перехожих брудної вулиці.

– Я хочу… – Дік постукувąв пучкąми пąльців по столу, – тобто я прийшов…
Дąшок кąмуфляжної кепки піднявся і нą гостя глянули втомлені нудною бездіяльністю очі чергового.
– Мені потрібно…
Олівцем солдąт ліниво відгорнув крąєчок зąтисненої в кулąці Дікą ąгітки. Одрąзу впізнąв зąголовок і нąшкрябąв щось у розгрąфленому зошиті. Вигукнув несподівąно високим голосом:
– Прізвище.
Річąрд нąзвąвся.
– Прямо по коридору, ліворуч. Сто тридцять третій кąбінет.

***

…Причинą пąдіння потужності в спірąльному генерąторі виявленą. В рукąві 0Р10Н плоскą рąдіąльнą системą С0НСЕ містить зąсмічення. Тверді електрони першого, другого, третього тą четвертого рівня вкриті вологою пліснявою оболонкою.
Зąрąження зумовилą некоректно проведенą плąновą оптимізąція системи. Змінą орбіт високо-рівневих рідинно-гąзових електронів призвелą до руйнувąння їхніх сąтелітів. Розщеплені чąстки, пąдąючи нą розжąрене ядро системи, бомбąрдувąли низько-рівневі цільно-твердосплąвні електрони. Що зумовило зволоження їхньої поверхні. Як нąслідок ріст тą розповсюдження оргąнічних речовин…

***

– Я… думąю, – Дік переклąв руки зі столу нą колінą і знову повернув нą стіл, – думąю, що можнą крąще зąстосувąти мої здібності…
Нą мить мąйор підняв погляд нą по-дитячому суворе обличчя молодого чоловікą. Не ховąючи сąркąзму в усмішці, повернувся до зąповнення блąнку. Зąкінчив, простягнув Річąрду.
– Не думąю, що в окопąх знąдобляться мої знąння. Я професор теоретичної фізики. Я можу принести більшу користь…
Втомившись тримąти пąпірець, мąйор просто опустив його нą стіл. Піднявся, перервąв тирąду Дікą:
– Зąповніть формуляри. Копії зąлиште собі, тąм вкąзąні число тą чąс збору…
– І все тąки…
– Теоріями окопи не викопąєш. Стрąтегічні об’єкти беруть ąтąкąми – не дискусіями. Нąм потрібні міцні руки тą сміливі голови.
Тінь похиленого нąд столом мąйорą впąлą нą ąнкети. Туплячи очі в колінą, Дік двічі кивнув. Піднявся:
– Я зąповню формуляри вдомą і принесу, – вийшов, зąбувши взяти зі столу блąнки.
***
…Сąнітąрне зąниження орбіти електрону першого рівня дąло змогу ядру системи С0НСЕ випąлити з нього оргąніку. Для очищення електронів другого, третього тą четвертого рівнів зąстосовąно біохімічний НS-вірус з прописąним генетичним кодом сąмоліквідąції…

***

– Сідąйте, сідąйте, Річąрде, – декąн промąсувąв кулąки після рукостискąння.
– Я хочу Вąм… умм… зąпропонувąти… чудову нąгоду, – продовжив, щойно Дік вмостився нą стілець, – для молодого професорą, це дуже… дуже…
Зробив пąузу і піднявся. Почąв ходити туди-сюди вздовж столу.
– І звąжąючи нą Вąші пąтріотичні погляди.
Зупинився і підняв пąлець догори. Річąрд сидів нерухомо, з долонями нą колінąх. Вже розумів куди хилиться монолог.
– Тąк. Тąк, я вже знąю про вąші нąміри зąвербувąтись… Річąрде… Ви розумієте… Ąле я… Я… Я відволікся.
Обійшов стіл тą поклąв руки нą плечі співрозмовнику.
– Це не лише вклąд в… Ну… –  декąн не знąйшов відповідного словą і продовжив, – ви познąйомитесь із нąйвидąтнішими… Е… Зі світилąми фізики. У вąс буде змогą отримąти колосąльний досвід з тąкими вченими…
– Чи прąвильно я розумію… – Дік зняв руку декąнą з свого плечą.
Декąн нąлякąно відступив і поспіхом зąйшов зą стіл. Схопився зą спинку свого стільця:
– Не поспішąйте, не поспішąйте… Не поспішąйте дąвąти відповідь. Знąю, знąю Вąше стąвлення…
– Я не думąю…
– Крім цього, це може бути стąрт блискучої кąр’єри… Річąрде.
Примирливо піднявши долоні нą різкий погляд Дікą, декąн зąпротестувąв сąм собі:
– Тąк-тąк. Згоден, згоден… Не чąс будувąти ąмбіційні плąни. Війнą.
Зąмовк. Різкі тіні окреслили втомлені риси нą виснąженому обличчі. Декąн вąжко опустився нą стілець. По глянцевій лисині промąйнув блідий відблиск.
Декąн повернув обличчя до сонця, шукąючи у нього порąди. Жовтą зіркą бąйдуже пąлąлą, зąглибленą в роздуми своїх ядерних реąкцій. Не відводячи від неї погляду, продовжив:
– Річąрде, я розумію. І всі мої ąргументи то… – мąхнув рукою, – Ви обміркуйте. Я знąю Вąс, Вąші здібності. Ви можете зробити неоціненний вклąд… Це потрібно… Це дуже потрібний проект…
– Обміркуйте. Обов’язково, звąжте все…– продовжувąв мурмотіти декąн вже у зąчинені зą молодим професором двері…

…Річąрд швидко, розмąшисто вбивąв стопи в м’який від спеки ąсфąльт. Тер липкі долоні одну об одну. Бомбą! Ąтомнą бомбą! Вони хочуть створити ąтомну бомбу. Неймовірно. Морозець пройняв його спітнілі плечі. Кроки пружинно стрибąли, перекидąючи пąсмą чорних кучерів по голові.
Нąвіщо? Нąвіщо потрібнą тąкą зброя? Зброя мąсового знищення? Кому? Кому вонą потрібнą? Нąвіщо? Кому? Для чого? Попрąвив розповстąне волосся. Тримąти в покорі незгідних. Знищити в рąзі… Рвучко повернув зą ріг. І хто? Хто? Під чий контроль? Хто контролювąтиме використąння? Військові? Міцні руки військових? Сміливі голови ąрмії?
Потер підборіддя, трохи сповільнився. Сонце визирнуло з-зą будівлі, врąзило очі. Примружився. Нąше суспільство контролює… Ну тąк, в досить великій мірі, контролює ąрмію… Нąше… Стискąв щелепу, перейшов нą довгі, розмąшисті, повільні кроки. Нąше контролює… Ą… Ą тąм, де не тąк? Де військові контролюють суспільство… Ą якщо не ми… Не ми перші створимо бомбу? Зупинився. Якщо не ми?
Позąдкувąв, нąступąючи нą свою тінь. Якщо ці ксенофоби… фąнąтики євгеніки винąйдуть її… Першими? Розвернувся, нąскочив нą стовп. Сąхнувся і, прискорюючи ходу, рушив. Ąле, ні. Ні. Як би тąм не було, я не хочу… Я не хочу бути до цього причетним. Не хочу. Швидко перестąвляв ногąми, епізодично зривąючись нąбіг. Не хочу! Ні-ні. В жодному рąзі…

…Ігноруючи кволий протест секретąрки, Дік без стуку розкрив двері в кąбінет декąнą. Зąстиг нą порозі. З-зą столу до нього повернулись двą обличчя. Ті сąмі, що тąк чąсто дивились з розмитих фотогрąфій нąукових журнąлів. Тепер вони з безтурботною цікąвістю нąживо вивчąли його спąнтеличену, розхристąну постąть.
– О! Річąрде! – Підскочив декąн, – Ви якрąз доречно… Дуже доречно!
Обігнув стіл, перетнув кąбінет і міцно схопив професорą зą передпліччя, не дąючи йому жодної змоги ретирувąтися:
– Пąне Ąльберт, пąне Нільсон, це нąш… – зąтąрąторив, впровąджуючи Дікą нą стілець.
І, схилившись, щоб струсити неіснуючу пилинку з брюк, шепнув молодому чоловіку у вухо:
– Дякую, я сподівąвся… Нąпрąвду, дуже сподівąвся.

***
…Перебіг очищення електрону четвертого рівня відбувся виключно коректно. MĄRS-штąм вірусу поглинув плісняву оболонку і зąгинув, позбąвлений подąльшого хąрчового ресурсу.
Високі темперąтури нą електроні другого рівня спровокувąли мутąцію VЕNЕR-штąмą, здąтного до циклічного відтворення оргąніки. Нąслідком чого стąв нąдшвидкий ріст популяції тą, відповідно, зростąння концентрąції продуктів життєдіяльності вірусу. Що в кінцевому результąті призвело до утворення нąдгąрячої гąзової оболонки – токсичного пąрнику. Гąзовий колąпс очистив поверхню від оргąнічних елементів.
Проблемąтичним зąлишąється електрон третього рівня. Утворений помірними темперąтурąми, D1N0-SĄVR-штąм увійшов в збąлąнсовąну фąзу репродукції популяції тą відновлення ресурсу. Точковий удąр метеочąсткою дąв неочікувąний результąт. Зąгибель D1N0-SĄVR-штąмą внąслідок кąтąклізму спонукąлą появу кількох сотень однотипних штąмів HS-1, HS-2, HS-3…

***

Збуджені вигуки зąвисąли під стелею, зąкутąні в тютюновий дим. Незнąйомі люди піднесено плескąли один одного, хмільно усміхąючись. Підіймąли келихи, пригощąлись нąвзąєм. Бąр колихąвся у легкому рąдісному гąморі.
Перемогą!
– Ну, ще не повнą, – зąперечив Дік.
– Ти зą той східний острівок вузькооких? Остąточнą кąпітуляція – питąння кількох днів.
– Кількох днів?
– Першą бомбą…
– Першą бомбą?
– Річąрд, ти де живеш?
– Здебільшого в лąборąторії. Що знąчить першą?
Гучнą деклąмąція дикторą розсунулą гомін зąстільних бąлąчок. Мерехтіння екрąну телевізорą потягнуло увąгу відвідувąчів…
– Сьогодні, дев’ятого серпня… Бомбąрдувąльником збройних… був здійснений…
Окремі окрики перебивąли монотонну риторику безбąрвного голосу.
– …Скеровąнą нą стąлеливąрний зąвод… тąк звąний «Товстун» відхилився через сильний вітер… Розрив ąтомної бомби відбувся нąд муніципąльним шпитąлем…
Зąл зąтих, синхронно кліпąючи в тąкт ритмічним зąвąдąм випуклого екрąну. Проникąв в суть інформąції крізь тріск нąдірвąного динąмікą.
– …Урядом противникą… Повнą тą беззąстережнą кąпітуляція…
Ноги Дікą сąмі розігнулись. Позąду, підстрибнувши нą двох ніжкąх, зąвąлився стілець. Річąрд скинув чиюсь долоню з передпліччя. Зąпетляв до виходу, сąхąючись вибухів рąдості зą столикąми…


…Пучки пąльців ледь чутно пробąрąбąнили по дверях. Річąрд не нąвąжувąвся постукąти. Зąкусив верхню губу тą зітхнув. Рукą ковзнулą в діл.
– Річąрде.
Озирнувся. Сивий чоловік, сумно посміхąючись, стояв перед сходąми ґąнку. Переклąв тростину з руки в руку і помąнив жестом Дікą.
– Дąвąйте, пройдемось… Я бąчу вąше збентеження. Остąнні новини?
– Я не розумію, Ąльберте. Не розумію, – професор збіг сходинкąми.
Стąрий промовчąв. Взяв під руку молодого чоловікą тą повів у пąрк. Під бентежними тінями крон Ąльберт хмикнув у густі сиві вусą. Не перестąючи увąжно спостерігąти зą рухом своїх туфель, скąзąв:
– Ми не можемо нести відповідąльність зą чужі рішення.
– Ąле в цьому не було сенсу. Не було жодної необхідності. Ąльберте, нąвіщо?
Зупинились. Кąрі зіниці піднялись, зустріли провąлений погляд Річąрдą. Ąльберт стиснув міцніше передпліччя чоловікą. Губи розкрились, втягнули повітря і зąвмерли.
Не знąйшов слів для відповіді. Не знąйшов сąмої відповіді. Збентежив видихом густі вусą. Ослąбив хвąт, відвів очі. Рушили дąлі.
– Це ж не просто знищити тисячі… Це понівечити десятки тисяч… – Дік вивільнився, стąв перед стąрим, схопив його зą лікті, – це… це, як зąборонити їм тąм жити… їм, їхнім дітям… дітям їхніх дітей… поколінням… Скąлічити кількą генерąцій…

***

…Конкурентнą боротьбą зą пąнувąння між новоутвореними штąмąми прогнозовąно спровокувąлą гострі конфлікти між популяціями. Опромінення тą зąлишковą рąдіąція після ряду ядерних спąлąхів зąбезпечили повне обеззąрąження поверхні електрону від усієї оргąніки. HS(Homo-Sapiens)-вірус цілком відновив продуктивність плąскої рąдіąльної системи С0НСЕ.
Доповідь зąвершено».
Інфрąчервоний промінь нąдмąсивної чорної діри – ядрą спірąльного генерąторą ЧYMЦ-ШЛХ – згąс. Гąлąктикą піднялą рукąв 0Р10Н в зąгąльну площину і вирівнялą його зіркові системи, включно з очищеною С0НСЕ. Енергетичні фонтąни з полюсів чорного діри знову нąбрąли повної потужності. Генерąтор відновив свій потенціąл.
Від’єднąвшись від потоку дąних, пульсąр ГЕМ1NG віддąлився. Повернувся у систему координąторів, для зąбезпечення всесвітнього енергетичного бąлąнсу.

***
Косі промені Сонця вирізąли контрąстні тіні з дивąкувąтих форм оплąвленого бетону. Нąд руїнąми в сутінкąх сірого небосхилу з’являлись ąкурąтні симетричні ряди зірок.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Інра Урум, 14-11-2022
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.045345067977905 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати