Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2691
Творів: 51274
Рецензій: 95881

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 50025, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.233.232.160')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Футуризм

Замальовки з нової Сіверщини (збірка) Сем Оренчак

© Станіслав, 20-10-2021
Продовження.

Лист "Brainstorm in Korop".

Сем вїзджав у місто Короп. Вздовж дороги тягнулися чисто вибілені хати з великими пластиковими вікнами і також ще радянської доби контори які зараз зникають заміщені новими темнуватого кольору еклектичними ангарами. Коропчани не поспішають зносити старовинні коробки будівль радянських часів. Краще робити капітальний ремонт, заміну каналізації і фасаду, міняти двері і вікна. Переобладнання складених з фарбованої цегли контор, так і приватних хат. Пристосовані до різкого клімату і витримані часом хати часів УРСР, ті, що зроблені на гарному фундаменті стоятимуть ще довго. Ті, які покосилися, втратили структурну соборність, без особливого жалю зносяться. Віконні рами, наличники, двері йдуть на поновлення в майстерні, і на їх місці швидко складаються нові хати, з ангарного заліза, або пластика, або пахнучої крейдою нової ліпнини з тими самими поновленими сіверськими рамами, наличниками, дверима.

Сем повернув авто наліво, у дзеркалі слідкуючи за школяром, що перебігав дорогу. Перевів погляд на церкву. Невеличка з старого сіруватих складених в зруб колод і мазана  церква, тепер слугує громаді у новий спосіб - перероблена під готель. Сем керував пильнуючи, щоб авто не перевищувало швидкість, особливо зараз у час коли діти в школі і на перервах перебігають дорогу коли і де їм заманеться. Він ще застав час коли дорогами в Коропі ходили свійські кури. Але муніципалітет забронив тримати курей в межах міста і їздити містом стало хоч і не так весело, але спокійніше.

Нещодавно Сем отримав листа електронною поштою з заголовком англійською "Brainstorm in Korop". В самому листі з англомовним заголовком був текст українською. Сема гарним українським канцеляритом запрошували на неформальну розмову з депутатами муніципалітету. Стиль текста в листі від Коропської влади усміхнув навіть невибагливого до мови імігранта: "Ми запрошуємо Вас на неформальну дискусію... Стосовно ідеї викладеної Вами в попередньому листі-запиті на адресу депутата... Ваша пропозиція в листі з заголовком "Ікра з Коропа" датована числом... "  

Зайшовши в обумовлений час в один із залів засідань Коропського муніципалітету бізнесмен переконався, що зміст листа дотриманий в усій повноті. Аж до мішанини стилю і канцелярита. Так, це була неформальна зустріч. Чоловіки і жінки різних поколінь, різних смаків і манери триматися зібралися в просторій залі з великими вікнами і, серед темних цегляних стін з білими підсвіченими зсередини холодним світлом підпорними колонами, ці одягнуті в бізнес casual почувалися доволі розкуто. В залі стояло два крісла на яких розлеглися витягнувши ноги два молодих депутата з телефонами в руках. Хтось розмовляв стоячи, хтось сидів на високих стільцях за великим блискучим столом посередині зали.

Модератором був мер міста Коропа, і він відразу заявив, що протокол зустрічи вестися не буде. Далі мер Коропа, чоловік середніх років в клітчастому піджаку з деревяними гудзиками і світлих широких штанах з коноплі сидячі з прямою спиною на незручному стільці виголосив таку промову, від якої незвиклому до протокольної мови репатріанту стало ще менш зручно.

- Ми зібралися щоб зрозуміти що стоїть за пропозциіями, які у пропозицій мотивації і наскільки вони реальні. Бо при всій нашій простоті і прогресивності ми не можемо братися за ідеї які не є практичними, які є нереальними, з нашої точки зору, за ідеї в які ми не віримо.

Весь цей час Сем намагався позручніше влаштуватися на стільці біля столу. Стілець наче спеціально був незручним, з короткою спинкою на якій неможливо було розлягтися спиною. Бізнесмен намагався переключитися і подумати про щось інше крім стільця і певно нудної години попереду.

Скориставшись нагодою приїзду "до центру", як з старих часів мешканці Коропщини називали місто Короп, Сем вирішив заїхати до місцевого постачальника GMO рослин. Він придбав лот насіння нової полуниці. Насіння виглядало незвично по формі і занадто сухим. Сезон вже піджимав, виоране поле чекало на засівання. Молодий підприємець не хотів сіяти те у що не вірив. Соваючись, намагаючись знайти зручну позицію на незручному стільці,  Сем думав про насіння, і це також заважало йому зосередитися.

"Провести товстий інтернет... Це відразу привабить ІТ сектор з Києва і Чернігова, з Конотопа..." почулося Сему. Це вже виступав перший запрошений доповідач. Вірніше доповідачка.

Ceм перемкнув увагу і спробував зосередитися. В контраст до слів про "товстий Інтернет" жінка, що сміливо розкидалася технічними термінами стоячи біля столу, була ніяк не переобтяженою зайвою вагою. Але і худорлявою не назвати. Її округлі форми, її блиск майже не торкнутих косметикою очей йшли в комплекті з технологічними термінами, які вона продовжувала старанно, як відмінниця в школі вимовляти. Сем відчув як кров почала повертатися в мозок. Тепер він слухав уважно.

- Навчити наших дітей практичним основам Обєктно Орієнтованого, тобто повноцінного сучасного програмування. Практичним рішенням і технологіям розподілених мереж, сучасної мережевої кооперації. Це цілком реально і це бюджетно. Але головний прикладний інтерес - Штучний Інтеллект.

Пані зробила паузу і захоплено провела поглядом своїх світлих очей по залі. Так, її обличчя зараз світилося. У цей момент піднесення вона навряд чи була здатна розгледіти деталі - здивування або скепсис на обличчах слухачів.

- Ми реально можемо тут в Коропі заробляти на розробках програмного забезпечення для Ш.І. Приваблювати сюди венчурні фінанси, які зараз течуть в практично, я б сказала, практично в будь-які системні зусилля довкола Ш.І. - доповідачка говорила впевнено, ритмічно і  скорочувала свої переповнені технічими термінами фрази. -  Якщо нам вийде не просто виростити, а й затримати таку молодь, хоча це трохи інше завдання... Але якщо програмісти у нас, у нас в Коропі затримуватимуться, то це врешті привабить і класичний приватний капітал. Виграють від цього всі.

Сем з інтересом почав розглядати запальну панянку, яку бачив вперше. Давно таких не зустрічав. Пані була в приталеному манто з тонкої карпатської вовни поверх білої сорочки, і промовляла ці навантажені технологічними термінами слова з здавалося б несумісною легкістю. І її уважно слухали! Сем відчував якусь особливість, напруження моменту. Хвилювалася і пані. Відчуваючи, що її слова звучать аж занадто амбітно, пані в манто почервоніла. На її круглих щоках з ледь помітними щасливими ямочками з'явилися рожеві цятки, що підкреслювали хвилювання і щирість.

-Якщо те, що я пропоную цікаво, а ідея в принципі корелюється з нашою муніципальною політикою, то я б хотіла зауважити про особливість моменту... Особливість нашого часу. Я не хочу заглиблюватися, але проблема в тому, що Ш.І., про який людство так довго говорить, надовго завяз в пошуках так званого "ідеального алгоритму мислення". Виглядає, конкурентних працюючих алгоритмів інтелекту може бути безкінечно багато, і ідеалу, чогось подібного до того як ми уявляємо собі людський розум, ще довго не буде. Це, звісно не моя точка зору, а результати обєктивних наукових досліджень. Я можу представити посилання на аналітичні статті, відео, подкасти в яких такий висновок робиться професіоналами. Рішень, як організувати логіку, семантику програмних рішень може бути дуже багато. І це наш шанс.

У пані блищали очі, щоки палали рожевим румянцем, жінкою володів підприємницький раж.

- Зараз в штучний інтелект течуть шалені гроші. Не лише ризикові венчурні гроші, але і гроші великих корпорацій, і державних компаній - ВПК. Ми можемо відвести трохи з цього потоку в нашому напрямку. При цьому виростивши конкурентно-спроможну молодь. Прото тут, в Коропі. Чи зможемо ми утримати таку молодь? Це вже друге питання.

Сема не так цікавила тема, він не цікавився ІТ як бізнесом. Скоріше його цікавила доповідачка. Так, це була приваблива жінка. Років 30-ти. Трохи пухка. В платку повязаному поверх по сезону манто, яке було, він зараз це помітив, поверх відкритих смаглявих ніжних плечей.

-Давай Люба! - не втримався один з старшого віку депутат. Чи то намагаючись розрядити атмосферу швидкого старту, він першим не витримав тиску напруження в залі яку задала панянка в манто.

- Це все реально?! - звернувся він до колеги поруч розводячи руками - Це має практичний сенс? Бо якщо має, якщо хоч хтось в цій залі, в цьому приміщенні серед нас готовий підтримати колегу...

В залі запанувала тиша. Аж така, що стало чути пташок, що співали за вікном.

- Ми не можемо тут при владі лише займатися латанням доріг. Бо цих дорогах до нас приїзджають і від нас їдуть. Але є купа практичних запитань. Найперше, скільки це коштуватиме? Тобто, скільки коштуватиме вивчити дітей через шкільну систему? Чи є в нас можливість так впливати на на шкільний curricilum, на освітню програму?

Це знову говорив головуючий- мер місто. В словах мера, який був патріотом свого старовинного українського міста бриніли сентиментальні, емоційні ноти. Трохи тихішим голосом він продовжив.

- Якщо такі ідеї, такі слова як сказала пані Люба не мають сенсу,.. то наша робота не має ніякого сенсу. Виростити конкурентноспроможну молодь, затримати молодь. Єдине, я не бачу цілісної картинки. Про штучний інтелект також не все зрозуміло...

- Вибачте, що перебиваю - підхопивши пафос увірвалася пані - Але в тому то і справа, що вже десяток років з часу перших практичних розробок, вже декілька декад ніхто не може сказати, що комусь "все зрозуміло" з штучним інтелектом. Ніхто не може розробити модель Ш.І., яка діє як людина. Вже багато років в Ш.І. вкладаються гроші - вкладаються необмежені гроші у будь який системний підхід до Ш.І., повторюся я. Дозвольте?

Вона підійшла до білої дошки.

- Є алгоритми з людською логікою. Вони здатні робити якість прості речі, редагувати тексти, шукати помилки в кодах програмістів, керувати автомобілями. Вони базуються на емпірічних і філософських практиках сучасної людини. Це дало роботу на ІТ компаніях наприклад тисячам професійних  філософів. Але поза роботою філософів, або ідеологів Ш.І. це просто написання комнютерного коду, його тестування і презентація.

- То нам і філософів доведеться вирощувати в Коропі? - іронічно зауважив хтось.

- Гарне запитання. Ні. Вірніше, не обовязково. Нам навіть не треба заявляти, що ми зробимо прорив, якесь відкриття. Нам просто потрібно системно видавати продукт - спеціалізовану освіту, статті про Ш.І. , і до нас прийдуть ці гроші, що вкладаються у цю галузь. Гроші шукають будь-яку працюючу  програму, думку, спеціаліста здатного працювати з проблематикою Ш.І. Ось наприклад.

Жінка малює на дошці. На хвилину запанувала тиша, за вікном було чути як працювала комунальна техніка, пензель  попискував ще більш дратівливо, втім залишаючи на пластиковій дошці елегантні округлі соковиті злагоджені лінії. Її ритм враз уповільнився, жінка раптом стала грайливою школяркою на вечірці серед друзів, граційно виводячи лінії як під час гри в словничок.

- Робот складає ящики ось так - один на один. Допоки він знає, що такого розміру ящики треба поставити один на один не більше, скажімо, чотирьох, все прекрасно. Це звичайна механічна робота, робототехніка. Але якщо роботу треба вирішувати скільки ящиків може бути максимально один на одному, якщо це залежить не лише від ваги і розміру, а й від того, в яку машину завтра доведеться завантажувати ці всі ящики, що поза контролем робота, залежить від того яка машина приїде, від погоди... Тут зявляється так званий "агент штучного інтелекту", програма яка вміє розмовляти з роботом на його мові, але також аналізувати данні про потік автомобілів на дорогах, читати людський текст, розпізнавати розмови водіїв,.. Так от, науковці зрозуміли, що така програма ніколи не може бути ідеальною, як не є, власне, ідеальною людина яка все це читає і аналізує. Програма може бути лише статистично кращою ніж людина, насамперед тому, що робить менше механічних помилок. І не існує розуму, який може сказати - ось ця розробка іменитої лабораторії в Києві точно робить всю цю розумову роботу краще ніж розробка школярів в Коропі, допоки принаймні програма не запрацює, і ми не отримаємо статистичну інформацію.

- Виходить, якщо я правильно зрозумів, що наші школяри залишать без роботи програмістів в Києві? - знову іронічно сказав хтось. Пані відірвала очі від дошки, повернулася до того, хто це запитував і відповіла знову серйозно.

- Ні. Аби фінансування розробок Ш.І. було обмеженим, то ринок подбав би про протекціонізм в тій чи інший спосіб для великих, іменитих розробників. Але у випадку такого безкінечно складного і в той самий час, дуже перспективного напрямку,.. вже багато років найперспективнішого напрямку наукових зусиль, як моделювання інтелекту грошей на розробки вистачить і для Києва, і для Коропа.

Вона дистанціювалася від дошки і повернулася на своє місце за столом.

- Ось в цьому то і річ. В тому то і секрет успіху, що вже багато років фінансування отримують тисячі компаній і мільйони програмістів, професіоналів, які працюють довкола розробок Ш.І - штучного інтелекту.

- А можна більш практично?

Це говорив модератор. Біля мера міста на столі стояв на тонкій ніжці мікрофон. Мікрофон колись і кимось був придавлений до столу, витягався на ніжці експресивно, сказати б істерично. У контраст до провінційної атмосфери за вікном, мікрофон цього дня виглядав зголоднілим за прогресом. Неправильно вирівняний офісний прилад з заліза і пластика наче був у пошуку нових думок.

- Ви все гарно намалювали, пояснили стосовно Ш.І. Але хотілося б почути про реально очікувані бюджети, про перспективи на мові грошей. Чи є у міста ресурси щоб запустити таку амбітну справу? Та навіть на структурну перебудову. На інтеграцію в новий ринок. Це ж все витрати часу, а значить і грошей.

Мер міста зробив паузу, достатньо довгу паузу щоб опустити градус дискусії до кімнатної температури. Він подивився у вічі ще почервонілій жінці і заспокійливо підсумував:

- А так звучить все правильно, хмм... амбітно. Підготуйте бізнес план, або щось на кшталт бізнес плану. Гаразд, наступний.

Наступною була черга Сема. Його задум був звичайною кооперацією між бізнесом і місцевою владою. Для реалізації його проекту не потрібно змінювати освіту або профіль існуючих підприємств. Його ідея, яку він сьогодні приїхав представляти в Коропі, про те як налагодити виробництво місцевого продукту, і як його кмітливо позиціонувати на ринку, допомогти виробникам і туризму. Його ідея проста, і він зробить все просто. І презентація буде простою, як вчили його ще в канадському коледжі - якомога доступнішими словами. Сем Оренчак рвучко піднісся з незручного стільця.

- Отже про рибу. І про рекламу..

Відразу опісля засідання, при першій нагоді Сем підійшов до виступаючої про Штучний Інтелект. Наблизившись впритул, широкими плечима відгородив жінку від тих, хто ще залишався в залі. Коли вся увага її була у такий наглий спосіб перебрана, Сем набрав повітря в груди і на видиху випалив несподіване навіть для самого себе:

- То грошей вистачить всім, га?

Пані замешкалася на секунду, на якусь мить розгубилася. Але зміривши жіночим поглядом розгубленого добродушного фермера, що враз затулив перед нею весь світ, раптом розсміялася. Її сміх був дзвінким, дівочим. Почувши цей розкутий, щирий сміх, на мить всі змовкли. Здається своїм чистим простодушним сміхом жінці в манто вдалося здивувати цей зал ще раз. Сміх розкривав в жінці сміливість, в ньому був виклик, та вже не було жодного напруження.

Такий сміх - як бризки прохолодної води на зеленій галявині для гольфу. Ніхто не очікує що під доглянутою травою ховаються фонтани для орошення доглянутої, випещеної трави. Одного дня фонтани раптово спрацьовують, охолоджують всіх гравців на галявині, шокують прохолодою і несподіванкою, але чомусь ніколи не псують настрою. Навпаки, всі добродушно посміхаються несподіванці, навіть ті кого з фонтанів добряче підмочило

Дивлячись на веселу жінку Сем почервонів ще більше і думки його переплуталися остаточно.

Жінка швидко взяла себе в руки, манерно усміхнулася і промовила дивлячись чоловіку у вічі:

- А що Ви зараз робите? Давайте пообідаємо в ресторані за рогом?

Фермер забув про насіння, рибу і всі інші думки залишили його голову.

- Так - промовив Сем - дякую. Чому б ні... Мене звуть Сем. Сем Оренчак.

- Люба Геройко, приємно познайомитися.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Інра Урум, 23-10-2021

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Богдан Горгота, 22-10-2021
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 2.2353618144989 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …