Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2680
Творів: 50692
Рецензій: 95486

Наша кнопка

Код:



Рецензії

[ Без назви ]

(Рецензія на твір: Замальовки з нової Сіверщини (збірка) Сем Оренчак, автор: Станіслав)

© Інра Урум, 23-10-2021
Загалом опис на початку твору дає притомне уявлення про те, що ж зараз бачить герой, створює потрібний антураж, і пояснює, що про це думає сам автор. Але стрибання граматичного часу від речення в речення – то теперішній час, то минулий, то вже майбутній, трохи втомлює. Виходять такі собі гірки:

«Сем в’їжджав» й одразу–«коропівчани не поспішають»
«вздовж дороги тягнулися» й тут таки–«краще робити капітальний ремонт, заміну каналізації»
або ж одразу:
«хати часів УРСР стоятимуть ще довго»
Виходить трохи незв’язно, ніби окремі речення живуть власним, окремим від инших життям

«писаний гарним українським канцеляритом» чудова фраза

А от трохи далі автор своїм реченням:
«мер Коропа, чоловік середніх років в клітчастому піджаку з деревяними гудзиками і світлих широких штанах з коноплі сидячі з прямою спиною на незручному стільці виголосив таку промову, від якої незвиклому до протокольної мови репатріанту стало ще менш зручно»

дає фору класикам десь так галантного століття – за закрученістю на рівному місці. Отих класиків можна читати і для того, аби знати як робити не треба.

з цього місця починається постійна, ніби навмисна неузгодженість – «незручно» від стільця, начебто меру, але «ще менш зручно» від мерової мови стає вже чомусь Семові. До речі, через абзац «Стілець наче спеціально був незручним» вже таки в Сема – в принципі це може бути цікавий прийом – перерахувати поволі всіх, в кого стільці незручні або кому просто зараз незручно

Далі Сем наче і сидить на стільці, але «Скориставшись нагодою приїзду до центру, як з старих часів мешканці Коропщини називали місто Короп, Сем вирішив заїхати до місцевого постачальника GMO рослин.» –тобто він наче і сидить, а наче і скориставшись нагодою вже кудись їде – сама по собі нормальна вставка, але здогадуватися, що ідеться про дію попередню, читачу доводиться самому. Не фатально, але відволікає увагу, замість занурення в твір, доводиться вирішувати що саме мав на увазі автор

«молодий підприємець не хотів сіяти те у що не вірив» (пунктуація збережена), дуже дивно перегукується зі словами мера, який парою абзаців до того щось там теж не хоче, у що він не вірить – тут або літ прийом, де вибудовується паралельність мотивацій мера і Сема (тільки навіщо, воно якось розкривається, чомусь служить?) або просто обмеженість інструментарію, або щось третє

До речі, за реченням «ми зібралися щоб зрозуміти що стоїть за пропозиціями, які у пропозицій мотивації і наскільки вони реальні» стоїть або нерозуміння, що таке мотивація, або недбання про узгодженість речень – фактично директор піддає сумніву реальність не пропозицій, а мотивації – так випливає з побудови речення, і це звучить трохи дивно, мабуть автор таки мав на увазі реальність пропозицій.
«Сем відчув як кров почала повертатися у мозок. Тепер він слухав уважно» - очевидний, здавалося б, натяк, що зараз буде щось цікавіше, хтось вирветься з залізобетонного канцеляриту, але – ніт, далі максимально розмазано і беззмістовно:
«- Навчити наших дітей практичним основам Обєктно Орієнтованого, тобто повноцінного сучасного програмування. Практичним рішенням і технологіям розподілених мереж, сучасної мережевої кооперації. Це цілком реально і це бюджетно. Але головний прикладний інтерес - Штучний Інтеллект.
Пані зробила паузу і захоплено провела поглядом своїх світлих очей по залі»
При читанні це захоплення не викликає, в результаті ототожнення з героями твору відсутнє. Зрозуміло, що в автора тут запланований яскравий роздільний момент, але він зовсім не відчувається.

Просто заувага: « ці навантажені технологічними термінами слова» - мабуть мались на увазі слова навантажені сенсами або поняттями – терміни це і є слова, тому, за фактом, виходять «навантажені словами слова»

Далі іде ще цілий уривок прямої мови пані, осьо:
«якщо те, що я пропоную цікаво, а ідея в принципі корелюється з нашою муніципальною політикою, то я б хотіла зауважити про особливість моменту... Особливість нашого часу. Я не хочу заглиблюватися, але проблема в тому, що Ш.І., про який людство так довго говорить, надовго завяз в пошуках так званого "ідеального алгоритму мислення". Виглядає, конкурентних працюючих алгоритмів інтелекту може бути безкінечно багато, і ідеалу, чогось подібного до того як ми уявляємо собі людський розум, ще довго не буде. Це, звісно не моя точка зору, а результати об’єктивних наукових досліджень. Я можу представити посилання на аналітичні статті, відео, подкасти в яких такий висновок робиться професіоналами. Рішень, як організувати логіку, семантику програмних рішень може бути дуже багато. І це наш шанс»
Практично купою зайвих слів вона просто каже, що в ШІ може бути багато алгоритмів мислення, і що це дає коропівській громаді шанс, але таким густим канцеляритом, що ложку зламаєш
Конкрентно-спроможна молодь» - пустий і гучний, як пусте барило, бюрокронім. З таким самим успіхом можна згенерувати «ефективні діти» або «підліткова інфляція чи дефолт» – звучить, чого ще
У реченні
«Найперше, скільки це коштуватиме? Тобто, скільки коштуватиме вивчити дітей через шкільну систему? Чи є в нас можливість так впливати на шкільний curricilum, на освітню програму»
згідно автору «бринять сентиментальні, емоційні ноти» ну, блін. Важко, дуже важко уявити
Потім поетичний відступ, і він просто дисонує з текстом перед ним і після нього:

«біля мера міста на столі стояв на тонкій ніжці мікрофон. Мікрофон колись і кимось був придавлений до столу, витягався на ніжці експресивно, сказати б істерично. У контраст до провінційної атмосфери за вікном, мікрофон цього дня виглядав зголоднілим за прогресом. Неправильно вирівняний офісний прилад з заліза і пластика наче був у пошуку нових думок»
Що трапилося, якби цього відступу не було? Він самотньо стоїть у тексті, речення і до і після нього ніяк з ним не сплітаються.
І ось ще таке: « він підійшов до виступаючої про Штучний Інтелект» – «виступаюча про штучний інтелект» – це просто не дуже зграбно, якось недопродумано, як розмовне явище зрозуміле, але ж не авторова мова
  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.41827893257141 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …