Вона
Жінка приваблювала до себе погляди усіх, хто їхав у напівзаповненому вагоні метро. Вона вся випромінювала щастя й тихий захват. У такт жорсткому перестуку коліс вона вигравала блискучими зіницями, ясно-рожевою помадою, довгими веселковими сережками, сніжно-білими зубами, лискучими ґудзиками, ідеальними нігтями. Її м’які білячі локони зливалися з коштовним хутром шубки. Гармонія і внутрішня краса були втілені в її прекрасному відкритому обличчі.
Раптом чоловік, який сидів поруч зі мною підвівся й попрямував до виходу.
На обличчі жінки ще зберігалася усмішка. Але її очі в одну мить стали порожніми і сумними. І люди, які зайшли до вагону на наступній зупинці, вже не змогли вирізнити її серед втомлених засмучених жінок, що поверталися після нудного восьмигодинного робочого дня.
Каблучка
Ця пара дещо відрізнялася від своїх сусідів по вагону. Вони виглядали як іноземці, але було видно, що прибули із зовсім недалекого зарубіжжя. Чоловік мав широке обличчя, вузькі очі й пісну плішину. Жінка зовні нагадувала італійку. З чорним довгим хвилястим волоссям і великими виразними очима, темпераментна й вертлява, вона була вдягнена у дуже архаїчну широку спідницю і туфлі, які нагадували про часи Варшавського договору. На пальці в неї була золота каблучка із грубою сіточкою і великим пласким рубіном – такі колись називались «утюжок». Я добре знаю цю каблучку. Така сама була в моєї вчительки англійської – абсолютно круглої пергідролевої блондинки з високим, викладеним із туго закручених локонів шиньйоном, вбивчо-червоною помадою і короткою жорсткою кримпленовою спідницею.
Жінка тішилася своєю каблучкою, вона пестила її пальцями, крутила, картинно відставляла руку і милувалася, час від часу поглядаючи на свого супутника, який застиг у байдужій медитації. Раптом жінка побачила щось у мене над головою. Вона зачаровано почала розглядати невидиму для мене рекламу. Потім звернулася до чоловіка, і щось замріяно шепотіла йому, витонченим жестом вказуючи на об’єкт свого захвату. Чоловік бридливо скривився і знову втупив очі у простір.
Коли я виходила з вагону, я затрималась подивитись, що так заінтригувало незнайомку. Це була реклама елітного магазину весільних суконь.
