- Ти мій кращий друг, принаймні я так вважаю. Так і дай відповідь мені, як могло вийти, що в одну мить я не лише для дружини, тепер уже колишньої, а і для усіх її родичів став абсолютно чужою людиною?
Співрозмовник, який з участю вислухав питання, спокійно сказав:
- Тебе так зачепило різке відторгнення колишньої дружини і її близьких, що ти не можеш думати ні про що інше. Але чи пам'ятаєш ти, як після одруження практично припинив спілкуватися зі своїми родичами, як і друзями, які знали тебе багато років? І ніколи не зраджували.
Розчепивши пальці, що застрягли в скуйовдженому волоссі, скривджений несправедливістю чоловік нарешті підняв голову і пильно глянув в очі другу. Помовчавши, неголосно відповів:
- Так, тільки тепер я зрозумів, що так було.
- Я ніколи, мій друг, а ти завжди ним був і залишаєшся зараз, не відмовляв тебе від одруження. Так само як і не настроював проти дружини і її близьких. Твої родичі, і я це знаю, поступали також. Рішення про розлучення ти з дружиною прийняв сам.
- І зараз ти правий...
- Мені відомо, що ти знову відновив стосунки з усіма своїми рідними. І вони не докоряють тебе ні в чому. Як і я.
- Я зрозумів, до чого ти ведеш.
-Ты пристав не до того берега. Але на іншому березі тебе завжди чекали і любили. Тільки уважно, а іноді з болем і смутком, дивилися через річку.
