Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2615
Творів: 47663
Рецензій: 92529

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Переклад

Ефект хруста

© Максим Т, 14-06-2020
*переклад з російської Людмили Чайки Liudmyla Chayka facebook.com/profile.php?id=100017875681062

У наших містах і селах, у парках і гаях, по узбіччях доріг і у полезахисних посадках, у природних і рукодільних лісах - усюди удосталь виростає це чарівне дерево. Його любить і оспівує народ як білу акацію, а ботаніки та ботани як робінію. В доісторичній давнині робінія росла тут, у нас, а потім чомусь переїхала до не відкритої ще Америки. Тому в 17-му столітті її звідти довелося запросити спочатку в Париж, а потім вже і назад, на історичну батьківщину, де вона охоче взялася за старе, прижилася і поширилася. До речі, ті перші робінії-переселенки, американські парижанки, живі досі, бо дерево відрізняється не тільки красою, але й, за умови гарного догляду, довговічністю.

У нас на Херсонщині біла акація - це щось особливе. Киян, наприклад, не здивувати рославою грушею або черешнею, що підноситься до 4-го або навіть 5-го поверху. А на півдні клімат посушливий, і дерева у нас зазвичай низькорослі. Тільки по берегах і островах Дніпра і дрібніших річок можна зустріти дерева-гіганти, а так у нас все намагається триматися коренів, бути ближче до землі, дебеліше та кремезніше. Зрозуміло, акація не виняток, зростає не вище інших, але в Херсоні її багато, а разом зі спорідненою їй софорою, так званою японською акацією, - так і дуже багато. Як для Києва символом став кінський каштан, так акація могла б стати символом для Херсона, але вона не претендує, і багато хто досі наївно вважає, що ботанічні символи Херсона - це помідори і баклажани.

Акація викидає листя і цвіте пізніше інших дерев, по суті в нашому посушливому краї це останній привіт весни, далі літо, спека, посуха і пил. Цвітіння це прекрасне, але занадто добре всім відоме, щоб його описувати, та й сутність не в ньому, а в тому, що буває опісля. А опісля буває квіткопад: робінії починають скидати на землю свої білі квіточки. Це чи не гарніше за саме цвітіння і нагадує перший зимовий сніг. Цвіт акації не такий вже й великий як для квітів, але досить великий для сніжинок; осипається він зрідка, але безперервно, повільно досягаючи землі, самісінько перший сніг, який наче утворюється з повітря, а не падає з низького сірого неба, і весь складається з пухких білих кульок, що неспішно досягають землі і розбиваються об неї в розсип білої куряви, яка одразу зникає, від якої на асфальті ненадовго залишається темна цятка...

Снігопад робіній в Херсоні тривав тижнями. Здається, щойно вона покривалася білими гронами суцвіть, одразу її квітки наздоганяла смерть. Дерева безупинно зронювали білі квіти на землю, де ті швидко всихали і утворювали покрив, теж дуже схожий на сніговий, тільки невагомий і з відтінком слонової кістки. Місто на той час вже перетворювалося на діючу модель бабусиної духовки у дії, тому квіти сохли швидко, а над ними висів насичений дух, гіркий і солодкий водночас, терпкий і ніжний. Пучка рудого дрібного пилу, піднята вітром, подовгу висить у повітрі - ось і готовий коктейль, що володіє ефектом Пруста і викликає в моїй пам'яті картини літнього херсонського півдня, мереживних тіней на асфальті і гарячого марева над ним.

Був у акації ще один ефект. Мій херсонський будинок стоїть на самій околиці, навіть слугує кордоном між містом і передмістям, одразу за ним починається приватний сектор. На вузькій смужці цупкої землі між моїм будинком і одноповерховою забудовою росло п'ять білих акацій - так, росло, тепер їх уже немає, знищені якимись варварами. Ці дерева, напевно, єдині особини робінії, що збереглися в Євразії з допотопних часів; ніяк інакше їхні колосальні розміри не пояснити, адже лише тоді, у первісні часи, віддалені від н.е. мільйонами років, будь-яка тварина досягала неймовірних розмірів. Ці дерева були набагато вище нашого дев'ятиповерхового будинку, тобто вище 30 м! - і обхват стовбурів був відповідний, справжні колони, на кшталт отих, що оточують площу перед собором Святого Петра в Римі або підпирають портик Парфенона. Піднятися на них було моєю мрією - я уявляв собі пригоду на кшталт тієї, яка сталося на дереві гінгко з Мелоуном в "Загубленому світі" А.К. Дойла; але це було абсолютно неможливо: нижні гілки тих дерев перебували недосяжно високо.

Зрозуміло, ці акації теж цвіли. Як не старався вітер рознести їхні квітки навкруги, вони встеляли землю під деревами шаром, який місцями сягав мені до коліна і ніде не був тоншим, аніж по кісточки. Такий само шар лежав на навколишніх дахах, а коли (зрідка) траплявся дощ, то з шиферних покрівель падали не струмені води, а водоспади акацієвого цвіту. Під цими акаціями майже не бувало інших людей; я ж навідувався туди часто, сушив голову над способом піднятися на якусь із них, а краще - на кожну по черзі. Я вештався під ними туди і сюди, загрібаючи і топчучи ногами сухий цвіт, залишаючи в ньому глибокі борозни, і вигадував способи залізти на дерево, але марно. Навіть якби я притягнув сюди найбільшу в приватному секторі драбину, що стояла даремно біля одного з будинків, все одно не дістався б навіть до найнижчої гілки будь-якого з дерев. Але я хай там що тинявся під деревами, топтав квіти і вигадував способи, аж до польоту на повітряній кулі. Від Жюля Верна я вже знав, що 1 кубічний метр гелію піднімає 1 кг вантажу, і тепер підраховував, скільки мені потрібно кубічних метрів газу, з чого пошити кулю і зробити кошик, зовсім не переймаючись питанням, де взяти гелій. А потім, коли я досліджу ці акації, я зможу полетіти на своїй кулі ще кудись: до бабусі на площу Свободи, або навіть на Лиман, в Олександрівку, а звідти - в античну Ольвію і далі! - і моя куля, ще тільки мною задумана, вже летіла, трохи схиливши круточолу голову, наче демонструючи вітру і хмарам свій непохитний намір дістатися до всіх визначених мною місць ...

Сухі квіти акацій під моїми ногами, що лежали глибоким, але невагомим шаром, які доходили мені до кісточок, а місцями до середини литки і навіть до коліна, під моїми кроками руйнувалися і перетворювалися на легку порохняву кольору слонової кістки. При цьому вони видавали ледь чутний звук, хруст, трохи схожий на той, яким скрикує сніг під ногами в морозний день, тільки набагато ніжніше, набагато - такий як би хрускіт пошепки. Його може видавати тільки витончена квітка древньої робінії, висушена щедрим херсонським сонцем; його багатовимірна форма, а ще важливіше - маленька, трохи щільніша чашечка в основі квітки - ось що одне в цілому світі здатне видавати такий хрускіт. Квітка - крок - хрускіт - пил. Ось це перетворення і володіло тим ефектом, який я відкрив і виніс у назву цього тексту - ефект хрускоту. І тепер, коли в урочний час я опиняюся в одному затишному київському дворику, де проживає поважне сімейство робіній, я відчуваю на собі всю силу цього ефекту. Ні, звичайно, тут шар квіток зовсім не такий потужний, як там і тоді, за моїм херсонським будинком в моє дитяче літо кінця 70-х, але ефект працює. Квітка - крок - найтихіший хрускіт - розсипається пил кольору слонової кістки - і п'ятирічний хлопчик знову винаходить повітряну кулю для польоту на дерево, а може бути, і ще кудись, набагато вище і набагато далі.

2020

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Інра Урум, 16-06-2020

Robinia pseudoacacia L.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Dj. Djojz, 15-06-2020

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© ВЛАДИСЛАВА, 14-06-2020
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.63045597076416 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …