Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2617
Творів: 47795
Рецензій: 92649

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Фантастика

Діалоги з Прибульцем. Діалог тридцять перший

© Алла Марковська, 07-01-2020
Ранковим рейсом, на літаку, який щодня привозить наземних спеціалістів, солдати групи Альфа летіли до Лас-Вегасу, розважатися. Їм дали вихідний, аж цілу добу.

Коли Серж, у дорогому сірому костюмі і блискучих черевиках, схожий на мафіозі, зайшов на борт літака, його солдати аплодували, вітаючи перевтілення командира. Кіт з підтягнутого ідеального солдата перетворився на гавайського простака. Лисиця стала схожа на дружину мільйонера. А Кабан і в шортах виглядав як військовий, тільки у шортах. Лось нагадував айтішника, Сонько - сонного студента.

Серж здивувався коли побачив у салоні літака Кларка, обох інопланетних анімешок і містера Смітта. Старий вояка навіть зрадів, бо його мучила совість, воювали у джунглях разом з прибульцями, а розважатися їдуть самі.

Анімешкі, якщо не придивлятися, могли сприйматися землянами як люди. Тіа - гарненька учениця коледжу у короткій сукенці. Сукню разом з дівчачими черевичками їй підібрала Лисиця по каталогу, ще до операції у джунглях. Апсу у джинсах та білій сорочці, йому б ще спортивну машину, як у багатих нащадків знаменитих акторів... А Бен Смітт, у строгому костюмі при краватці, міг зійти за англійського джентльмена із вищого світу. Або за секретного агента. Якби він представився Джеймсом Бондом, йому б повірили. Кларк вдягнувся у джинси і футболку, але все одно виглядав як аристократ з Лондона.

- Доброго ранку, містере Смітт, - посміхнувся наче справжні ганстер Серж, - ви дозволили нашим прибульцям короткий день відпочинку посеред розпусної цивілізації?

- Я б із радістю, і йм би дозволив і сам би долучився, Серж, - зітхнув містер Смітт, - та на жаль у нас зустріч з міністром безпеки.

- Політика, таємниці і побрехеньки, - додав Апсу.

- Бійтеся цікавості правлячих, - усміхнулася Тіамат.

- Як казав наш капітан Джарк, - посмішка Апсу стала сумною, - спочатку вони виявляють цікавість, потім підступність.

- Сумуєш за домівкою? - співчутливо запитав сержант групи Альфа у Анімешкі.

- Так, по дому, по родині, - відповів Апсу і обійняв сестру, додав з посмішкою, - по решті сім'ї.

Тіа поцілувала смагляву щоку брата.

- Не буде ж він тримати вас при собі цілий день, - сказав Кларк, - у нього певне інших справ багато. Міністр, ж бо.

- Міністр - це назва, як у сірих біороботів з бази, - розсміялася Тіамат, - усі звикли, що Міністри то міністри.

- Державними справами їм точно не дозволять займатися, бо накерують так що розвалиться усе, - додав Апсу.

- Я наївний, - підсумував Кларк пригнічено.



На службовому рейсі із зони 51 немає стюардес, є чотири пілоти. Молодші під час зльоту та посадки перевіряли що там з пасажирами, чи пристегнули паски безпеки. Літак також був незвичний, як і вертольоти. У аеропорту Лос-Анджелеса він сідав, як звичайний літак, але зліт і посадку у зоні п'ятдесят один здійснював на турбулентних двигунах. Цей літак навіть на авіаносці сідав, хоча то був експеримент.

Пити почали ще у літаку. Містер Смітт утримався, міністр безпеки не пив з недавнього часу. Не дозволяла хвороба шлунка, що виникла через зловживання спиртним у молоді та зрілі роки.

Прибульцям хильнути Удав заборонити не міг. Втішало лише, що від них ніколи не несло перегаром. Та й сп'яніння у анімешок тривало не більше півгодини. Протверезіють, поки їхатимуть до штаб-квартири, де їх очікував обід з міністром безпеки. Урядовець настирливо цікавився «зеленими чоловічками, які виглядають як білі чоловічки». І довго сміявся, вважаючи вислів дуже дотепним.

У аеропорту солдати групи Альфа, Кларк і прибульці розлучалися, ніби не на день розбігалися по різних районах міста, а на роки розліталися по різних галактиках Всесвіту. Містер Смітт витримав розповідь Кабана, про страхіття Лас-Вегаса і як уникнути, недобрих людей які можуть спровокували анімешок на пробудження супергероїв. Лисиця запевнила бойового друга, що супергероєм Апсу точно не буде, бо він за сутністю таки монстр. На що Сонько зауважив, що на щастя, Лас-Вегас не Готем, натякаючи на свою улюблену франшизу. Кларк сильно сп'янів, його туристичний маршрут по Лас-Вегасу обіцяв закінчитися вже, бо ще кілька ковтків і його заднесуть на літак. Апсу попросив Кабана, Кота і Сонько, не залишати англійця одного. Солдати запевнили що будуть берегти екстрасенса як свого, і вирішили що Кларк тепер також Альфа..

Приїхала розкішна чорна машина. Лось коментував, що це не Роллс-ройс, а танк броньований. Удав заштовхав у салон машини своїх підопічних, сів сам і поспішно закрив звукоізолюючі дверцята. Всі шуми аеропорту і голоси солдат спецгрупи зникли, настала благословенна, улюблена Удавом, тиша. Подивившись на анімешек, переконавшись, що ті дивляться на нього тверезими очима, Бен Смітт посміхнувся:

- А я вірю, що ви флотом командуєте, вмієте спілкуватися з солдатами, і під час бойових операцій, і коли вони зовсім забувають субординацію.

- Досвід не пропити, - посміхався Апсу, - що ж  нам очікувати від зустрічі з міністром?

- Боюся, нічого хорошого. Наш незламний Бен нервує, - припустила Тіа.

- Міністр підступний, певне йому розповіли про операцію у джунглях. Я боявся, що вами зацікавляться представники влади. Наші міністри і президенти - очі і вуха господарів Землі. От я думаю чи то цікавість ляльки, чи ляльковода.

- Бен, ти ж знаєш щось про Велику Землю? - не витримав Апсу. Він сканував голову Удава, знав весь набір інформації, якою володів начальник відділу Артефактів, але все ще не наважився відкрити заблоковануа інформацію.

Бен, який сидів навпроти Апсу, прошепотів:

- Прослуховування.

- Блоковане, - так само коротко відповів Апсу.

- Вам і технологи не потрібні, - посміхнувся Удав, - Про Велику Землю я знаю, але на Полігоні навіть думати про це заборонено, бо міністри з президентами нічого не знають. І з цим міністром ви обережніше, він дурний.

- Зрозуміло, - Апсу скорчив гидливу гримасу, - не терплю дурнів.

- Сумно, - сказала Тіамат, - тоді будемо наївними і юними.

- Захоплення, подив, захват, - посміхнувся Апсу, - юнацька наївність.

- От, от я іноді поруч з вами відчуваю себе саме наївною дитиною, - Удав розсміявся, - візит обіцяє бути цікавим.

- Може то проста цікавість, відбудемо і знайдемо Альфів, - і собі посміхнулася Тіа.



Штаб-квартирою називався великий будинок у парку. На території Полігону згідно офіційної історії такі називають вікторіанським. Велика пофарбована білим будівля на два поверхи з колонадою, високими стелями і видовженими уверх вікнами. Навколо будинку - гарненько підстрижені яскраво-зелені галявини і живопліт. За живоплотом металева огорожа та пропускний пункт.

Чергового попередили про візит містера Смітта і його племінників. Коли Бен почув, що за легендою прибульців назвали його племінниками, дуже здивувався.

- Чому мої племінники, чому не його племінники? - дозволив він собі висловити неприязнь до міністра, - чому не студенти?

- Дядечко Бен, - дражнився Апсу.

- Може, мені тебе за руку тримати, - жартувала Тіамат, - для правдоподібності.



Водій зупинив машину біля входу під дашком на колонах. Гостей чекав секретар міністра, високий юнак у чорному костюмі із шкіряною папкою у руках. Папка була відкрита, у ній планшет, юнак звіряв час і послідовність поставлених завдань, одночасно говорив по телефону. Але, як тільки машина гостей зупинилася, юнак моментально перервав розмову і підскочив до задніх дверцят танка-роллс-ройса, відчинив їх. Звичайно, він знав, що приїжджає начальник по науці зони п'ятдесят один з племінниками. Агенти відділу інформації посміялися, коли повідомили юнакові, що літак із зони п'ятдесят один прибув, і встановили час їх приїзду. Але особистий секретар міністра дуже був зайнятий організацією обіду і власним завзяттям.

Першим з машини вийшов Бен Смітт. Юний секретар потиснув руку начальнику наукового відділу суперсекретної бази, наче щеня заглядаючи у очі. Напевно, намагався побачити усі жахливі таємниці відомої та таємничої бази у очах містера Смітта.

Слідом за начальником відділу артефактів вийшли ті, кого назвали його племінниками.

Так, звичайно, молодий секретар міністра був наївний і недосвідчений, але на службу секретаря міністра беруть розумних дітей з елітних навчальних закладів, у яких є потенціал стати не показовими політиками, а справжніми таємними сірими кардиналами. Юнак, побачивши смаглявих, чорнявих, синьооких близнюків, дуже засумнівався, що це можуть бути племінники білошкірого, русявого, сіроокого Бена Смітта. І знаючи, звідки прибули ці гості, молодий чоловік припустив багато фантастичного.

«Племінники, саме племінники, генетика? Ні, та ви що? Ніхто певне у лабораторіях бази п'ятдесят один не знається на генетиці», - думав молодий секретар міністра безпеки, простягаючи руку юній дівчині, яка виходила з машини останньою. Вона посміхнулася, і юне серце секретаря затріпотіло, а мозок почав придумувати романтичну казку, де він герой і рятує інопланетну дівчину від спецслужб. Вона прочитала у його голові цю казку і схилила голову, щоб волосся приховало сміх.

У дверях невеликої вітальні гостей зустрів міністр безпеки. У кімнаті накрито символічно круглий стіл. Затишно - стримані кольори, не яскраве світло, квіти. Міністр безпеки чоловік якому за п'ятдесят, сивий із залисинами, міцної статури, з грубими рисами обличчя, його маленькі темні очі за блискучими скельцями окулярів завжди примружені, немов приховували розумні думки. Сірий костюм, пошитий на замовлення, сидів відмінно. Джеймс Нільсе пишався тим, що завжди і на всіх справляв приємне враження. Люди йому вірили. Хіба може така презентабельна людина брехати.

Міністр потиснув руку містерові Смітту, але Апсу він руки не подав. Джеймс побоювався гостя, знаючи, що перед ним прибулець і перевертень. У своєму насиченому житті міністр любив вивчати усе нове, особливо те що його лякало.

- Джеймс Нільса - міністр безпеки, - представився міністр, - чи просто Джеймс, - він відчував захват, усвідомлюючи, що гості прибули з іншої галактики.

Звичайно, Джеймс був трішки розчарований тим, що прибульці настільки схожі на людей, але йому доповідали про властивості трансформацій. А замовники навіть поділилися розмитими фотознімками, де були відображені великі темні кішки серед густого листя тропічного лісу.

- У вас дуже незвичайна зовнішність, - намагався розрядити незручність міністр.

- Нам говорили, що ми не зовсім схожі на людей Землі, - відповів Апсу.

- Незважаючи на багатонаціональність нашої маленької планети. Проходьте, сідайте. Вам, певне, незвично. Наша планета може бути дуже гостинною, - міністр вказав на стільці навколо столу. І здивувався, коли Апсу, зовсім як земний чоловік, допоміг сестрі сісти, відсунувши для неї стілець.

- Ці правила стосовно жінок і на вашій планеті знають? - запитував міністр.

- Етикет, - зніяковів як хлопчисько Апсу.

«Наївний, сором'язливий, вихований», - знущався у думках Бен Сміт.

«Все одно він боїться», - подумки відповів Апсу Удаву, сідаючи за стіл навпроти міністра оборони.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Щєпкін Сергій, 09-01-2020
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.90630698204041 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …