ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 719
Творів: 10781
Рецензій: 16389

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Мініатюра

Насіння 3

© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 09-05-2007
1. – Негарно писати на сайті від імені класика, - вичитував Миколі Хвильовому М.Гоголь.

2. Парадокси харківщини. Я ще ніколи не чув стільки розумних пропозицій зробити щось для української мови, сказаних російською. А таки роблять.

3. Падіння Візантійської імперії відбулося не тоді, коли мусульмани захопили Константинополь, а тоді, коли вона почала сплачувати контрибуцію халіфатові книгами зі своїх бібліотек.

4. - Справжній патріот, це той, хто виїхав з України, але все ще любить неньку і вболіває за неї, - сказала мені одна пані.
- А хто ж тоді справжній космополіт? – спитав я. - Мабуть Слава Стецько, яка повернулася до України за першої ж нагоди і виправила собі українського паспорта за хабаря раніше, ніж громадянство почали надавати іноземцям.

5. Повторюхи-мухи, - сказали мені друзі-москалі.
- У 2004 ви повторювали наш 1991, і лише зараз – наш 1993.
- Так таки так, але не так, - не погодився я.
- Аби ж то росіяни уміли промовляти не з танка, а в суді. Але подати до суду на царя-батюшку – за межами російської ментальності. Тільки стрілецький бунт або заколот гвардійських офіцерів.

6. Термінове повідомлення. На знак протесту проти розміщення військових баз НАТО в Болгарії кремлівські патріоти закликають усіх небайдужих відмовитися від вживання кирилиці.

7. В розгар Майдану зустрів в геть помаранчевому університеті, в якому носили помаранчеві банти навіть вахтери на вході, одиноку студентку з синьою стрічкою на жакеті.
– А що таке, я з Донецька! – з викликом мовила вона.
- Поважаю, - вирішив я.

8. – То чиї ми онуки – Тичини чи Маланюка? – спитав поет.
- Обох – один по батьківській лінії, інший по материнській. – відповіла паспортистка.

9. Що б не починали будувати росіяни – комунізм, соціалізм, демократію – у них чомусь завжди виходить цар-батюшка.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Нате і мій глек

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Тарас Шевченко-Задунайський, 10-05-2007

Лушпиння 2

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Камаєв Юрій, 09-05-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00972890853882 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif