Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2551
Творів: 46224
Рецензій: 90327

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Замок у моря

© Євген Лінивий, 14-02-2019
Давним-давно, невідомо коли, жив собі один король. І було в нього три сини. Роки минали, король старів, а сини зростали, набували сили та досвіду. От і настав час обирати спадкоємця престолу, але кого? Старший син був романтиком, середній був вправним воїном, а молодший ще ніби як зовсім юний для престолу. Подумавши, король вирішив дати шанс усім трьом. Зібрав він синів, та й каже:
- Старий я вже став і комусь доведеться зайняти моє місце. Всі ви гідні звання короля, тому я вирішив дати вам завдання, і той, хто краще з ним впорається і стане новим королем. Отже, слухайте: я завжди хотів пожити на березі моря, та на жаль часу на відпочинок у мене не було. Тому той, хто збудує мені найкращу фортецю біля моря, де я спочиватиму до самої смерті, тому і дістанеться корона.
Отже, зібралися принци, взяли з собою по доброму мішку золота та й вирушили виконувати батьківське завдання. Старший син вирішив будувати фортецю біля моря, на піску, щоби батько далеко не ходив. Середній почав будувати споруду на краю обриву, щоби батько міг любуватися краєвидом з висоти. А молодший зібрався будувати замок десь посеред лісу, за дві години верхом на коні до моря. Щоби король був у безпеці.
Минув час і королевичі позвали батька відвідати збудовані замки. Завітали вони до споруди старшого сина. Краса, що очей не відвести. Спокійне море, легкими хвилями відбивалося від стін замку. З фортеці були збудовані сходи, які вели до самісінької води. Над головою кружляли чайки, а вдалині плескалися по поверхні моря дельфіни. Сподобалась королю фортеця, от і каже він:
- Перечекаємо ніч, відпочинемо, а вранці поїдемо дивитися на інші споруди, - а сам тихенько повернувся обличчям до моря, та й шепоче - Посейдоне, володарю морів, допоможи мені обрати гідного короля. Покажи, яким лютим буває море.
Та й пішов він спочивати разом із синами. А вночі здійнявся сильний шторм, який майже вщент розніс фортецю. Король разом з принцами ледве врятувалися. Наступного дня, вони поїхали до замку, який стояв на краю обриву. Також споруда сподобалась королю. Краса, що очей не відведеш. Посеред двору фортеці стояв фонтан, з якого розтікалася морська вода, а на краю схилу був збудований величезний балкон, з якого можна було вічність дивитися на море. От і каже він синам:
- Перечекаємо ніч, відпочинемо, а вранці поїдемо дивитися на інші споруди, - а сам тихенько повернувся обличчям до моря, та й шепоче - Посейдоне, володарю морів, допоможи мені обрати гідного короля. Покажи, яким лютим буває море.
І знову здійнявся сильний шторм, який хвилями зруйнував частину скелі, на якій стояв замок й половина споруди впала у море. Король разом з принцами ледве врятувалися. Наступного дня вони поїхали до фортеці молодшого сина, яка знаходилася посеред лісу. Здивувало це батька, та й питає він:
- Сину, а де ж море?
А той відповідає йому:
- Батьку, вашу фортецю, ще ваш прапрадід збудував і вона досі стоїть як нова. А до моря тут години дві, верхи на коні. Та найголовніше, посеред замку, я збудував високу вежу, з якої видно усе навколо. А найкращі вчені змайстрували вам телескоп, щоби ви могли розгледіти ту красу, яка знаходиться навколо вас. Завдяки йому і море буде як на долоні.
Задумався король, та й мовив:
- Добре, перечекаємо ніч, відпочинемо, а вранці подивимося, що робити далі, - а сам тихенько повернувся обличчям до моря, та й шепоче - Посейдоне, володарю морів, допоможи мені обрати гідного короля. Покажи, яким лютим буває море.
І знову цілу ніч лютує море. Та як би Посейдон не старався, хвилі так і не дісталися стін фортеці. Прокинувся король, дивиться, а фортеця як стояла посеред лісу, так і стоїть. Подумав він трішки, та й мовив:
- Нарешті я поспав. Та так міцно спав, що навряд чи щось мене могло розбудити. Ну що ж, сини мої, я дав вам завдання, яке мало вирішити, хто стане наступним королем. Усі ваші споруди були гарними, та відпочити я зміг лише в одній, тож наступним володарем корони стане молодший син, який подумав не тільки про красу, а й про мою особисту безпеку. Сподіваюся ви зрозуміли свої помилки, й подальшому в житті їх не допускатимете.
Так найменший син короля став володарем престолу. А ви, сподіваюся засвоїте цей урок й ніколи не будете жертвувати безпекою заради краси. Також, дім, збудований на піску, чи на краю прірви ніколи не стоятиме вічність. Ось і прийшов кінець цієї казки, але пам’ятайте, що вслід за нею на вас чекає інша, не менш цікава казочка.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 6 відгуків
© Щєпкін Сергій, 18-02-2019

Груба помилка в назві

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Той, що греблі рве, 17-02-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Сергій Вікторович, 16-02-2019

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Вікторія Т., 15-02-2019
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.96110987663269 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …
Топ-4 Великих книжок
Пропонуємо вашій увазі добірку з чотирьох великих романів Велич книги ніколи не вимірювалась кількістю …
Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …