Отже, скажімо - "тиждень". Група, візерунок, повторення, закономірність, тотожність днів. Ті самі дні. Схоже звучить (але ніяк не обов"язково значить і походить, аби зовсім не впасти в фальшиву етимологію).
Починати тиждень "день Сонця, день Місяця", Sunday-Monday досить логічно, з голови поїзда.
"Понеділок", (День по Неділі). Перший робочий день, але якось не зовсім початково. Чи колись тиждень і в нас починався з неділі? (Лайдаче питання, втім).
Ми, панове, починаємо новий етап у житті. Свіжий відлік часу, помітний у пам"яті й увазі. І почнемо ми його з того, що нічого не будемо робити цілий день - а тоді побачимо, який результат. (Це якщо шукати смішне).
Або спочатку помолимося, подумаємо, підготуємося, заплануємо - і тоді, скажімо, вйо до роботи обраною стежкою. Висновки та результати підсумуємо наступної неділі. (Це якщо городити благородне).
Далі все просто вівторок - другий, середа - середина, четвер - 4-й... Дуже просто. Суха арифметика. Раз-два-три-чотири-п"ять-суб... неділя. Якщо знову смішки, то "Ой-як болить-мені-голова-дайте-огірок"-два-три-чотири-п"я...неділя.
Числення просте, структура примітивна (або прадавня), все вже сказано. Для цікавини, можна було би знайти й додати, що картинка в голові триває "день+ніч", а в гебреїв "ніч+день", що мені незвично, ба теж по-своєму логічно, якщо замислитися.
Або ще пошукати, чи були ще тижні не 7-денні?
Або таке ще псевдо. В російській немає тижня, а є "нєдєля". Це що ж, період, коли геть-таки ніц не робиш? На цьому тлі ще цікавіший знову ж понеділок.
Решта як в українській, ідентично (pats himself on the back). Рахуємо, загинаємо пальці, ставимо рисочки, а тоді - бац нізвідки - "воскресіння". З якого це доброго дива?
Інтрига. Загадка. Не знаю як вам, але мені в цьому зламі ввижається стороння рука ідеолога. Чернеча, можливо? Відчуття як "...середа-четвер-п"ятниця-субота- Федір Михайлович".
Але це нас не стосується.
***
А так, мені в голові, словами пишучій, підлягала за лаштунками незручна жменька зайвого почуття, що муляє.Тому на додачу ще так, аби ся заспокоїти.
- 8-денний тиждень уживався в Давньому Римі.Календар у давньому Китаї та Єгипті мав 10-денний тиждень (як, зайве, у пореволюційній Франції). У майя були 20 тижнів по 13 днів (і 5 безіменних до купи).
- Тут я не зовсім розумію, бо сказано, що в календарі "Павукон" (що вже смішно) на Балі календар становив 210 днів, що складалися з "10 одночасно рахованих тижнів по 1-2-3-4-5-6-7-8-9 і 10 днів". Це просто смішно.
- "Релігійна - як то сказано деінде, - не-астрологічна система лічби днів встановилася в Пізній античності".
- Латинська система теж цікава, здається. Понеділок - feria secunda (друга, тобто, ферія; або грецькою "девтера імера", друга хімерія, що нас опосідає, ггг). Вівторок - feria tertia (третя фе). Середа - feria quarta (четверта), четвер - feria quinta (п"ята). Потім п"ятниця - feria sexta (або "Параскеві імера", що правдиво збуджує). А потім, да, шабат, або зрідка feria septima. І нарешті неділя - dies dominica, День Божий, чи зрідка скромно feria prima, день перший.
При тому з Feria, кажуть, витворився повний балаган.Колись то значило свято чи ярмарок, а потім стало значити "звичайний день, коли немає свята". Раз-два-три-чотири-п"ять - а тоді вийшов зайчик погулять і так нагулявся, що півсела з синцями, а півсела шкутильгають та охкають уранці, знову стаючи до роботи, свят-свят...
- Вся ця арифметика мала (первісно), здається, об"єктивний наслідок спостереження за Місяцем. Або за планетами (сім наочно помітних у небі й тоді відомих). Є в тому логіка.
І наскільки це тепер здається теоретичною екзотикою, дивлячись на нічне міське небо, намертво запалене ліхтарями настільки, що не видно жодної планети.
Ми, здається, не живемо в космічну епоху. Наші незчислимі вогнища загасили Всесвіт.
