Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть



	ПОШУК

АВТОРУ:

	Ім’ я користувача

	Пароль



Бажаєте зареєструватися? Забули пароль?

Жанри

Гоголівський ФОРУМ

AlmaNAH

Наша статистика

Авторів:	2698
Творів:	51558
Рецензій:	96010

Наша кнопка

Код:

Рецензії

Допис для ФБ,

(Рецензія на твір: ЛІЧБА ДНІВ, автор: Мар'ян Кіхно)

проте все одно цікаво. Тим більше, що кінцівка є суто літературною - з постановкою масштабного запитання:)) Оскільки сам переймався цими питаннями, то дечим з того, що стосується лічби днів нашими (нашими!) далекими пращурами, радо поділюся.
Отож, Давня Русь. Так, вони спостерігали за небом вдень і вночі. Річний проміжок часу звався Сварожим колом (Сварог - бог неба), бо за наш рік певні сузір"я робили повний оберт навколо Пакола (Полярної зірки). Оберт робила, звісно, Земля навколо Сонця, але вони бачили дещо інше. Були чотири маркери часу: зимовий та літній сонцевороти, весняне й осіннє рівнодення. Положення на небі Ковша (Воза) - Великої ведмедиці під час цих маркерів відображено в свастиці, що мала для пращурів сакральний зміст. Тепер щодо назви днів і всього з їх ліком пов"язаного. Так, тиждень починався з неділі. І кожен рік (Коло Свароже) теж починався з неділі. Бо перший день, коли починалося зростання його тривалості (24 грудня) звався Різдвом Божича-Молодого сонця і святкувався неабияк! Тиждень був шестиденним, без суботи, що привнесена християнством і має єврейське походження назви. Звідси маємо ще одну назву тижня - седмиця. Не тиждень, звичний усім, шестиденний, а - седмиця (як відмінність - "ота ваша седмиця"). Відтак стає зрозуміло, чому середа - середа. Бо якраз посередині робочих днів тижня. Коли уважно подивитися на сучасний православний календар (з поправкою по стилях), то побачимо, що всі (окрім Пасхи) великі й не дуже свята розставлені через проміжки днів, кратні шести - ними перебивалися неділі язичницького календаря, бо кожної неділі було свято на вшанування якогось бога, а в робочі дні жодних свят не було, хоча кілька тижнів у колі Сварожому були святковими, присвяченими спілкуванню з богами - Святки зимою, Русалії на початку травня, тощо. В колі Сварожому три рази підряд маємо в кінці "року" неповний тиждень - після четверга наступала неділя, Різдво Божича. А того Сварожого кола, коли на небі рождалося 13 нових місяців, був 61 повний тиждень - 366 днів. Отака проста арифметика і скажу, що вона була куди більш пристосованою до природи, спостереження за нею, тим більше - передбачення погоди, ніж сучасний календар. Стосовно місяця. Лік місяців, швидше за все) - та ні! - точно не був прив"язаний до ліку днів, хоча п"ять тижнів і давали 30 днів, а період обертання Місця навколо Землі становить 29,5 діб, та все ж... Новий місяць, що з"являвся на небі, отримував назву відповідно до звичних нам нині, проте початок його, звісно, мандрував по календарю - щось там плюс-мінус вісім днів туди-сюди. Коли місяць зафіксували в календарі, прив"язавши до сонячного з днями, він перестав бігати і втратилася назва тринадцятого місяця на рік - просинець. Ну, якщо дуже коротко, то десь так.

Додати свій відгук!

Згенеровано за 0.044299125671387 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Що почитати