З любов'ю до України (чи хоч-би й до Землі, в цілому) – якось туго.
Мабуть, тому, що життя нині стало зовсім скаженим, люди невдоволеними, постійно ниють.
От і автори здебільшо не уникли суч.ниття...
Тому й прикро, що необхідно проставляти всі бали. Тобто, виходить так, що доводиться високо оцінювати зневірницькі оповідання, які навіть і не магались стати життєлюбними...
Система 2,4,6,8,10 балів – була би легша й зручніша.
Також дивує, що бюлетні голосування оприлюднюють до дня закінчення конкурсу. От я помучився, проставив бали, а потім зайшов на сайт і почитав чужі бюлетні (4). І мені пощастило – бо не було такого, що я комусь 10, а він мені 1, і без причин :) Тому не виникло спокуси вносити правки.
Але, схоже, треба вже відправляти, бо може виникнути потім... (особливо, якщо врахувати, що нижчі бали розкидав вже за післясмаком оповідання і текстом власного відгуку). І тоді втратиться сенс конкурсу...
1. Дарія Кононенко. Дві дороги
Якщо діалог на початку ще якось тримав увагу, то далі (якийсь дивний переказ) – було зовсім незрозуміло. Також дивує час подій. Історичні книги мають сенс лише для опису подій, що їх не записали (чи записали не так? :)) тодішні люди. Яку-таку велику історичну істину можна розкрити в мініатюрі?
Це, на жаль, так і зосталось незрозумілим...
Любов (хоч до чогось) – не помічена.
Оцінка: 2
2. Шепітко Олександр. Книга – не тільки джерело знань
Оповідання вже й не оповідання, а просто перереказ. Від самого початку. Незрозуміло ні де, ні коли, ні навіщо...
Неприємна, бридка побутова сварка – ситуацію не виправляє. Бо, знову ж таки, незрозуміло, – навіщо вона.
І в нездатності людей керувати грошима (або, іншими словами – власною свободою) от я не бачу чогось смішного... Бо це з все одно, що сміятись з каліки.
Знову не бачу любові...
Оцінка: 1
3. Оксана Буртин. На перехресті доль або Про козака Дмитра та його подорож до Москви
Дивна й нелогічна поведінка персонажів...
А історична розвідка незрозуміла. От перечитувати підручник з історії не хочу. Особливо – задля мініатюри. Бо й так знаю, що все було погано...
Тож, так і незрозуміло, хто в оповіданні любив Україну, і чим то усе скінчилось...
Але приємно, що деякі відьми на нашому боці у війні!
Оцінка: 7
4. Надія. Чуєш: кру, кру…
Так ніби й вдале оповідання. Гостросюжетне. Міцно тримало увагу...
Але... Які є підстави зображати українських горян отакими жебраками, злодіями й гоп-стопниками?
Якась аж надто несправедлива і зла точка зору.
І це вже не любов до України, а, схоже, ненависть...
Оцінка: 5
5. Антон. Їй личила осінь
Це був психо-трилер?
А всі оті "страждання" і самокатування – вони просто так, аби були, чи мають якусь мету?
А цілковита, бездонна, непіднімна зневіра – то і є любов до України?
Оцінка: 1
6. Леонід Пекар. Відьма
О! Нарешті успішна спроба зобразити красу України і любов до неї в суч.реаліях.
Також логічним кроком здається "введення" суттєвої плати (жертви) за право займатись відьмуванням. Дещо моторошно, але має сенс. Єдине що непокоїть – а чи з не призводило це до озлоблення відьом? Це питання дещо недорозкрите.
І якийсь надто помітний гендерний перекіс :)
Але наразі найцілішніше оповідання.
Оцінка: 10
7. Волод Йович БогРаЧ
:) Ідея така – якщо вже у самих землян якісь нездорові проблеми з любов'ю до своєї планети, якщо постійно ниють і смикаються, то може хоч прибульці підмінять? ;)
Оцінка: _
8. Наталія Ярема. Топельниця
Надто довгий монолог-переказ. Зрештою, починає втомлювати... А під кінець – відверто дратувати.
Та й старовину люди вміли таке поборювати. Ще до літаків – аж до Канади діставались!
Оцінка: 4
9. Інра Урум. Кардинальне вирішення
Та...
Так не можна.
Оте "вирішення питання", крім того, що повний сюр – то ще й 100% "рояль в кущах"...
Єдине що добре – оповідання тримало увагу. Але жаль, що закінчилось пшиком.
Оцінка: 8
10. Оксана Максимишин-Корабель. Останній дар
Ні. Це недостовірно.
Варіант, що кожен отримує аж такі "дари", але більшість нехтує – не витримує критики. Припустімо, він став би скрипалем. Хоч і не мав такого бажання. То як би отой Бог виправдовувася(!?) перед іншими, не такими успішними скрипалями?
Далі стає якось аж занадто дидактично...
Та й дивні якісь люди довкола цього підозрілого персонажа. І на що вони розраховували? Нащо дівчина вагітніла, якщо то такий мутний тип? Також у оповіданні плутана інфо про розум і мозок Івана. І дивно, що він робив(?) партнером (а не простим наймвним працівником) людину сумнівних талантів.
Оцінка: 6
11. Руслан. Тольчик Шпак
От з самого початку згадалась повістина Ллойда Бігла-молодшого "НайВтомленіша Річка".
Там конаючих людей тримали в житті – щоби використовувати їх страждання... :( Але то фантастика.
Нині так роблять з дітьми... І постійно розказують про це в новинах...
Цікаво було би почитати, що зумовлює такі садистські дії.
А в даному випадку – ще хотілось би знати, чому автор вирішив додати садизму й катувань...? Чому не можна було літати частково утепленим, отримувати задоволення, зніматись для всіляких ютюбів...
Чому все мало закінчитись так мерзенно й зневірницько?
Оцінка: 3
12 Nataliya Hammouda/Dutka. Живий живе гадає…
Та... Любов зібрали з усіх оповідань і помістили в це одне...! :)
Вийшло якось аж забагато, але хай вже як є.
Добре, що хоч весело.
Оцінка: 9
