Шановне товариство, маю пропозицію. Давайте зорганізуємось і проведемо конкурс. Для відточування, так би мовити, письменницької майстерності, розширення спілкування, і взагалі – на людей подивитися і себе показати. Назвемо цей конкурс, наприклад, «Гоголівський ярмарок».
А чи нам, панове, сумувати?
Умови конкурсу наступні. Кожен учасник пише твір обсягом не більше 1600 слів (12 тисяч знаків з пробілами) і не менше 800 слів (6 тис.зн. з пр .) Бажані, зрозуміло, нові доробки, однак автори можуть, за бажанням, викладати й такі твори, які вже «засвічені» у мережі – аби вони відповідали темі конкурсу. Від одного автора (ГАКівського акаунту) – один твір. Якщо присутнє спіавторство, то викладається один твір у певному складі співавторства, а кожен зі співавторів може викласти ще свій твір.
Конкурсна творчість не обмежена ані жанром, ні стилем, ні формою. Повне розмаїття і свобода вибору – проза, фантасмагорія, гротеск, бурлеск, байка, фантастика, фентезі, навіть кіберпанк, мейстрім і андеграунд. Однак у всіх творах повинен бути присутнім Гоголівський український дух, сутність якого – любов до рідної землі, письменницька спостережливість, необмежена фантазія і гострий добрий гумор.
Ще раз, уважно - Гоголівський український дух. Місце дії - Україна. Зміст дії - любов до української землі. Яскраво і з гумором. Можна фентезі, якщо мавки, дідухи й слов'янська міфологія (ельфів не пропонувать). Сільські гумор-замальовки про тіток і дядьок не повинні бути старими анекдотами.
Давайте спробуємо наблизитися до от такого рівня: «Чи знаєте ви українську ніч? О, ви не знаєте української ночі. Вдивіться у неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежний небесний намет напнувся, розгорнувся ще неосяжніше. Горить і дихає він. Земля вся в срібному сяйві; і чудове повітря, прохолодно-задушливе, і повне ласкавості, і рухає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівна ніч! Непорушно, натхненно стали ліси, повні темряви, і величну тінь кинули від себе. Тихі й спокійні ці ставки; холод і пітьма їхніх вод оточені темно-зеленими стінами садів. Незаймані зарості черемхи й черешень боязко простягли своє коріння до студених вод і зрідка лопотять листом, немов сердячись і гніваючись, коли прекрасний бурлака — нічний вітер, підкравшись умить, цілує їх. Усе кругом спить.
А вгорі все дихає; все дивне, все урочисте. А на серці й бентежно, і дивно, і зграї срібних привидів улад виникають в її глибині. Божественна ніч! Чарівна ніч! І раптом усе ожило: і ліси, і стави, і степи.
Сиплеться величний грім українського солов'я, і здається, що й місяць заслухався його посеред неба…»
Або ж отаке:
«…- Ні, гопака не так танцюють! Отож я й бачу, не виходить воно доладу. Що ж це верзе кум?.. Ану: гоп трала! гоп трала! гоп, гоп, гоп! - так розмовляв сам із собою підхмелений чоловік середніх літ, танцюючи на вулиці. - їй-богу, не так танцюють гопака! Нащо мені брехати! Їй-богу, не так! Ану ще: гоп трала! гоп трала! гоп, гоп, гоп!
- От здурів чоловік. Нехай би ще молодик який, а то старий кнур витанцьовує дітям на сміх уночі по вулиці! - скрикнула перехожа літня жінка, несучи в руці солому. - Іди до своєї хати! Час давно вже спати!..»
А може хтось дійде і до такого:
«…- Підніміть мені повіки: не бачу! - сказав підземним голосом Вій - і все сонмище кинулося підіймати йому повіки…»
Конкурс неанонімний, тобто всі просто виставляють твори під своїми ГАКівськими іменами. Твори оцінюватимуться за змішаною системою: складатимуться «самосудні» оцінки і оцінки журі.
«Самосуд» означає, що кожен учасник читає й оцінює твори інших учасників. Оцінка кожного твору визначається шляхом складення всіх оцінок й розділення на кількість – тобто середня. Оцінки – від 1 до 10, причому потрібно поставити весь спектр: хоча б одну одиницю, не менше одної двійки, не менше однієї десятки тощо. Якщо конкурсних творів буде менше за десять, то розбіг оцінок буде меншим, на одну менше за кількість творів ( бо свій не оцінюємо).
І є ще одна заморочка – тут читайте уважно: «кожен учасник конкурсу зобов’язаний оцінити всі, крім свого, конкурсні твори. І написати хоч декілька слів про кожен твір суперників, обґрунтовуючи оцінку.» Як Вам така новина? Тобто кожен учасник, крім твору, має опублікувати на ГАКу статтю-огляд конкурсних творів, приблизно хоча б такого змісту: «…Твір «Дикі гуси» - 1. Мені не сподобалося зовсім, якась маячня. «Зелені півники» - 2. Трішки краще, але все одно невпевнено… «Золоті пінгвіни» - 10. Чудово, дивовижно, приголомшливо…». Крім всього тиакий огляд буде, так би мовити, офіційним вердиктом, на підставі якого й будуть формуватися оцінки творів учасників.
Щодо журі, то вважав би за доцільне запросити до журі Владиславу, Володимира Ворону - переможця «Коронації слова», а також кращих критиків із тих, хто часто потрапляє у «Рецензенти місяця», може хтось погодиться із «Зали слави» і переможців минулих конкурсів. Журі читає всі твори і так само публікує вердикт – один підсумковий, а кожен з членів журі, за бажанням, окремо від себе огляд. Оцінки журі виставляє так само від одиниці до десятки кожному твору.
У якості нагороди пропоную урочисто занести імена трьох переможців у «Залу слави» на Головну сторінку (до наступного конкурсу), а також висловити всезагальну пошану і славу. Може, ще у кого знайдуться для конкурсантів гостинці і «пєчєньки». Я, у всякому випадку, збираюся зробити детальний розбір всіх конкурсних творів.
Ото таке. Прошу шановне товариство висловлюватися, пишіть у рецензіях що міркуєте з приводу термінів проведення, всіх отих умов, які я зазначив, складу журі і взагалі – чи варто таке розпочинати.
