Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2540
Творів: 45891
Рецензій: 89771

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Та да

(Рецензія на твір: Конкурс "Гоголівський ярмарок", автор: Sholar)

© Інра Урум (46.133.123.—), 03-10-2018
Чо, можна спробувати, інша справа - чи вийде стати Гоголем (не в сенсі таланту, а за самою тематикою)), але чом не спробувати, я не проти.

Дякую за думку, дуже по суті. У мене вся та ідея народилася в момент, й звісно, сире воно ще; викладено як проект. Я й очікував що з'явиться нормальні уточнення й роздуми, от такі як цей. По суті бачу потребу більш чітко зформулювати тему. Я її розумію як "наше, українське, з нашим антуражем, з нашими персонажами, з нашою міфологією і нашим менталітетом", але висловлене у будь-якому жанрі і будь-яким стилем. Я хотів бачити постапокаліптику - якою буде Україна після певних всесвітніх подій. Волів би побачити серед творів кіберпанк - "вживання" у комп'ютерну гру з українськими персонажами і на теренах України. Можливо хтось захоче нордичну саґу з дракарами на Дніпрі. А там і стімпанк підійде з запорожськими големами і паровими козацькими чайками . Сталкери у Чорнобильській зоні повинні бути не росіянці, а наші. Метро 2033 має бути не московське, а київське. "Попаданці" мають попадати у Київську русь. Ну так, приблизно. Давайте міркувати як краще сформулювати отой "Гоголівський дух".

© Sholar, 03-10-2018

Та ото ж і воно, що перевершити чи, навіть, вправлятися в майстерності на ниві визнаного письменника - щось є в тому від епігонства. Інша справа "знайти свій шлях", але поки що умови конкурса сформульовані досить суперечливо: попри постульоване різножанров'я більше скидаються на пропозицію наслідувати класика, я розумію. що наврядчи саме це малося на увазі, та точно не це, але ж звучить поки майже так. "Любов до рідної землі" теж піднімає питання - навряд чи серед власних творів можна знайти бодай один, де б вчувалась нелюбов до своєї землі, те саме з відсутностю любови до ріднгого краю - звучить смішно, але якось явно декларувати це почуття, та навіть відверто милуватисячимось питомо рідним - то вже певне відкидання себе в літпроцесі на двісті років назад, знову ж таки - інтуїтивно розумію, щомається на увазі, але, підозрюю буде не без скандалів на ґрунті того, хто як зрозумів рамки завдання конкурса

© анонім (46.133.24.—), 03-10-2018

Ми ж всі розуміємо, що серед нас другого Гоголя немає і не може бути; покійний Микола Васильович був один, унікальний і неповторний. А ми, воздаючи Генію пошану, вчімося письменництву, любові до рідної землі, намагаймося знайти свій шлях і можливість перевершити Вчителя.

© Sholar, 03-10-2018

  Додати свій відгук!
 
CAPTCHA:
(антиспам, введіть три ЧОРНІ літери)
captcha image
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 3.6919188499451 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …