Ми уникаємо розмови....Двоє...Свідомо.... Бесіди про НАС...
Скажи:
- Все набридло, ніщо не має значення, ти не потрібна мені, ДОСИТЬ з мене......
І я відповім:
- Не звинувачую, прощаю і залишаю тебе....
Я говоритиму довго, емоційно, кричатиму безліч зайвих слів, можливо – плакатиму...
Запитаю:
- Що означають всі твої слова про кохання, чого варті обіцянки про щастя??? Для чого втрачено час на пусті відносини???
Попрошу:
- Розкажи на прощання про те, як можна дивитися в очі, казати «Люблю» і не відчувати цього насправді? Де взяти такої сили, щоб цілувати губи і думати про що завгодно, тільки не про мене?
Порадь:
- Як забути всі ті хвилини неземного блаженства проведені з тобою? Як відмовитися від думок про тебе? Куди прогнати сни, в яких ти так часто зявляєшся? Що врешті-решт відповісти серцю, яке неухильно відмовляється вірити у ЗРАДУ?
Навчи:
- Брехати, обманювати, лицемірити!!!
Зроби:
- Перший крок від мене, йди не оглядаючись.... ніколи не повертайся.....
Пробач:
- За те, що іноді була нестерпною, намагаючись повністю належати тобі! За надокучливу ніжність та турботу! За час, що забирала у тебе з надією на наше СПІЛЬНЕ ЩАСТЯ.....Пробач, за те що не змогла дати того, чого тобі так не вистачало... Пробач, що не розпізнала момент твого охолодження до мене і продовжувала любити...
Так...Все буде саме ТАК.... Я розкажу тобі про все, що нас повязувало. Про свій кожен вечір проведений в самотності, наодинці зі собою, про кожну сльозинку відчаю, кожен вірш і рядочок, написаний для тебе, опишу в найменших деталях кожен порух своєї душі в хвилини щастя, спробую передати тобі її кожен зойк і крик в пустоту Всесвіту... Я не буду мовчати...
Але ти тільки розпочни розмову...
