Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2564
Творів: 46598
Рецензій: 90903

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Скотившись до постмодерну

Mademoiselle appelé

© Пухнастик-Шалапут, 21-02-2010
Не те, щоб я дуже переймався тим, що вона пішла.
Дівчинка без адреси. Гроші лежать на туалетному столику – не взяла, хоч їй вони б не завадили.
Здається, була шатенкою і її звали… Ні. Не можу згадати.
Скільки ж я вчора випив? І взагалі, це було мартіні, коньяк чи горілка?
Чорт забирай, вона мені навіть не дуже подобалася. Підчепив у барі на одну ніч, та й по всьому. Можливо, через якийсь час я навіть зумію пояснити собі, як трапилось, що та «одна ніч» затягнулася на цілих два з половиною місяці.
Горнятко кави було б зараз не зайвим. Але приготувати її нікому, – самому ж просто впадло. Вона варила незлецьку каву і гарно давала. Забагато курила, та не мені їй цим дорікати.

– Ти знаєш, що після вісімнадцяти для жінки кожен рік – за два? – напівсерйозно повторювала вона. – Принаймні в соціально-психологічному відношенні.
Я майже певний, що то була її власна теорія, але вона ніколи цього не казала.
– Отож, якщо за паспортом зараз мені двадцять чотири, то реально мій вік дорівнює віку тридцятирічного чоловіка. А через десять років я вже буду старшою за тебе. Вуаля. Заведеш собі малолітню профурсєтку, а на мене ніхто вже й не гляне, якщо тебе це втішить.
Звісно, втішить… бля, та я на сьомому небі від сраного щастя.

У ванній – запах її шампуню.
Вона так гарно сміялася. Мала глобальне почуття гумору. Просто розкішне. Та вчора, схоже, їй його забракло. Ну що ж. Я знову вільний, як птах, – славте Господа, браття, співайте «Алілуя».
Сподіваюся, вона так і не здогадається, що я зробив їй найбільшу в житті послугу, прогнавши геть. Сподіваюся, вона все подальше життя вважатиме мене кінченим покидьком і егоїстичним козлом.
Як же все-таки її звали?
Хрін з ним, пригадаю потім. Якось. А може й ні. Можливо, вона мені просто наснилась.
Повзу до холодильника, – моє пиво на місці. Вона ненавиділа пиво. Чи не єдиний недолік, відомий мені.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 2

Рецензії на цей твір

сподобалось

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Аля, 19-04-2010

постлюбов

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Victor Artxauz, 22-02-2010

Гарно

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© InVoice, 22-02-2010

Просто розкішна

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Доктор Данаїла Стільчик, 22-02-2010

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Юрій Кирик, 22-02-2010

Життя невідоме мені...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Саня Сакура (Чучаєв), 21-02-2010
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75914096832275 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …