яких тільки версій не читала, про Годзиллу читаю. вперше))

я б зазначила жанр не як казку а як гумор. казка має дещо інші прийоми, а для гумору якраз те :)

що то за таке слово " темнова"? неологічний термін? :)...

Як на мене, надто багато описовості, надто довгі діалоги, без яких можна взагалі обійтись. Важко відрізнити головне від другорядного.
З повагою, Вікторія...

Всьому вірю, за винятком кіз - вони жують швидко, хоч би які великі та рогаті.
А все решта - о, так.
З повагою, Максим...

гарна замальовка.

нехитру , здається, пишеться разом....

Життя, яким воно є, в усій його сумній красі. Особливо сподобався внутрішній монолог старої жінки – саме так говорять і міркують старі селянки. Не себе їм жаль, а тієї живності, яка лишиться після них -- хто її догляне? І ще живе в них пам'ять про давно ...

Гарно написана весела нісенітниця, іронічно-гротескна проза із жменею змішаної історичної атрибутики, пучкою жартівливої (або справжньої замаскованої) мізогінії та повнотою графічно-точних деталей в описі ( вагонного туалету – особливо, але також – і рест...

Жанр твору важко визначити, але не це головне. Головне те, що ніхто з діючих осіб не викликає до себе симпатії. Початкова ситуація – із дочкою, яку не встиглося удочерити – ще цікавить і хвилює, робочі проблеми головного героя (на додаток до особистих) – ...

Незвичайне оповідання із несподівано щасливим закінченням. У якийсь момент (починаючи від «адамового яблука») стає страшно, аж моторошно, і цей страх дедалі зростає. Увага читача тримається...до середини оповідання. Після того, як стає зрозумілим, ким є н...

Відчувається, що історія – правдива. Є в ній той сумний життєвий парадокс, коли наші найкращі наміри, імпульси доброти і щедрості часом обертаються повною протилежність того, чого ми хотіли. Це той випадок, коли в народі кажуть: «Не будь добра, то не буд...

Дякую. Читається весело і легко. Трохи поправити в двох-трьох місцях і буде ідеально....