Еве едно тврдење што би можело да произлезе од некој расказ на Борхес. Еден поет од светска класа пишува на мал јазик во една малечка земја од некој доста затантен дел на светот. Песните му се величествени, но никој не ги прочитал, а како и би можеле? Нем...

люба, полюби лаконію...

СЛОВА-СИЛА В СЛОВАХ-ГЛИВА...

много текста, мля, много текста......

1. Лютий. Ранок.
Таргани.
На щастя, згадав,
як читати романи.

2. А сильним
потрібно віддати обовязок
бути сильними.

...

8. Дорого, старче,
продаєш ти це лайно...

А Гаврюша Обізяна намагається довести, що кохання, все ж таки, є. Я не переконався в існуванні любові. І чия тут вина, моя чи авторська?
Зі слів "І знов дивуюсь іконам" видно, що автор - людина віруюча. А у що Ви вірите, Гаврюша? У божу любов? Чи в люб...

Якщо Ви хочете переопрацювати твір - будь ласка вносьте зміни, покращення....

Оригінальний стиль! Читаєш, читаєш, нібито всі літери знайомі, і значення кожного окремого слова відоме, і граматичні конструкції (якщо не звертати уваги на помилки) правильні. (До речі про помилки: була у мене велика спокуса копіювати рецензію п. Сірого ...

На фіга переносити на наші українські терени запозичені десь за бугром поетичні форми?
То лимерики, то хоку. До того ще й сперечатися, як воно пишеться, з двома літерами "к" чи з однією, та скільки там складів.
В українців є свої автентичні форми поезії...

Єдине, що мене злегка напружило, це відсутність кінця.
От іншого разу читаєш подібні тексти і байдуже де воно починається і де закінчується.
А тут - ні.
Мабуть, тому що авторці вдалося створити героїню. І ми, читачі, не можемо пройти повз неї, не поцік...